Шляхи розвитку швидкісного і свідомого читання

Науково - методична проблема, над якою працюю в даний час:
"Шляхи формування швидкісного  і свідомого читання"

Читання - це складний, багатоаспектний процес опосередкованого - через письмовий текст - спілкування, який полягає у декодуванні графічних знаків в усне мовлення (сприйняття графічної форми слова, трансформування її у звукову, тобто промовляння слів по складах чи цілих слів, залежно від рівня оволодіння технікою читання) і розумінні змісту прочитаного (слова - словосполучення - речення - тексту). Це означає, що розраховувати на повноцінне спілкування читача з автором під час читання можна лише за умов досягнення синтезу між сприйняттям, вимовою і осмисленням змісту тексту. Особливість початкового стану навчання читання полягає в тому, що засвоєння прочитаного здійснюється вже тоді, коли ще не сформована техніка читання, а осмислення ускладнюється недосконалістю усного мовлення дитини. Тому досягнення синтезу між окремими сторонами процесу читання (технікою і розумінням), що забезпечує його точність, швидкість, виразність, є найважливішою метою навчання, реалізація якої здійснюється поетапно.

Подолання технічних труднощів у набутті навички читання повинно здійснюватись на основі систематичного використання спеціальних вправ і текстів прикладного характеру, які б дали змогу учням вправлятися у подоланні труднощів початкового етапу освоєння техніки. Це допоможе досягти такого рівня читання, який дає змогу читачеві одержати задоволення від здійснюваної діяльності. З цією метою варто поряд з навчальними хрестоматіями використовувати існуючі навчальні посібники, спрямовані на вдосконалення навичок читання, або пропонувати учням для опрацювання спеціально дібрані вправи з урахуванням індивідуальних труднощів, які відчувають діти на певному етапі формування механізму читання. Для організації такої роботи слід виділяти певний час на уроці читання або передбачати проведення окремих уроків, спрямованих на вдосконалення техніки читання.

Читання взагалі буває двох видів: читання вголос і читання мовчки (про себе). Яку ж роль мають відігравати у навчанні ці різновиди читання?

Як одне, так і друге читання має велике значення і в навчанні, і в житті людини.

Обидва види читання мають певні особливості, кожен з цих видів має властиву йому перевагу, а тому недооцінювати будь-який з них або надавати перевагу якомусь видові читання в практиці початкової школи буде в однаковій мірі неправильним.

У чому ж полягають особливості кожного з видів читання?

1)      Голосне читання є основним засобом, щоб взагалі навчитися читати, стати письменною людиною.

2)      Воно сприяє розвиткові живої усної мови, виховує вміння говорити правильно, виразно.

3)       Читання вголос дає можливість учням із розвиненою більше слуховою пам'яттю краще запам'ятати читаний матеріал.

4)       При голосному читанні вчитель має можливість виявити і перевірити уміння учнів правильно читати.

5)      Голосне читання запобігає виробленню шкідливої звички читати не весь текст, а тільки дещо з нього, задовольняючись з загальної орієнтації в прочитаному, замість глибокого засвоєння його; отже, привчає до уважнішого і вдумливішого читання.

6)      Таке читання необхідно для слухання його іншими (виступи, доповіді, художнє читання і ін.).

7)   Є ряд творів (вірші, байки, загадки, казки), що розраховані тільки на голосне читання і дістають своє смислове і зовнішнє оформлення тільки при читанні вголос.

8)   Читаючи вголос, учитель дає учням зразки правильного, виразного читання.

Треба сказати, що при читанні вголос ми робимо складнішу роботу, ніж при мовчазному читанні, бо витрачаємо енергію на вимову, на слухання.

Читаючи вголос, учень витрачає енергію й увагу на самий процес читання. Він пильнує за тим, щоб не помилитися при читанні, правильно вимовити слова, відтворити інтонацію, і це приковує до себе увагу учня часом в більшій мірі, ніж зміст. Спостереження над практикою читання учнів початкової школи вголос і мовчки доводять, що учні І-ІІ класів читають про себе повільніше, ніш вголос.

Розуміння читаного про себе в молодших класах початкової школи нижче, ніж при читанні вголос. Учні III-IV класів, навпаки, мовчки читають швидше, ніж вголос.

В практиці початкової школи мають місце такі найголовніші недоліки при мовчазному читанні:

1)   перед читанням не дається певних завдань учням, а тому учні не знають мети мовчазного читання;

2)   не дається вказівок учням, як читати (учитель не реагує на рух губами, язиком під час читання мовчки, що затримує розвиток мовчазного читання);

3)      після мовчазного читання не проводиться ніякої роботи над прочитаним текстом, а тому знижується ступінь свідомого ставлення до тексту в час мовчазного читання;

4)      матеріал до читання не обмежується часом, а тому в учнів немає стимулу виробляти навички швидкого мовчазного читання.

Хорошою швидкістю читання вголос вважається така, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Виходить: хто говорить досить швидко, той і читає уголос швидше, ніж той, хто говорить повільніше (за умови однакового рівня розвитку інших якостей читання). Хорошою середньою швидкістю читання вголос є 100-120 слів за хвилину (а для уповільнених людей вона може бути і дещо нижчою за цей показник .

Розгляньмо так зване читання-гудіння. Цей прийом дедалі більше поширюється. Нагадаємо, в чому його суть: учні водночас читають напівголосно певний текст. Перевага такої роботи в тому, що всі школярі - хоча б кілька хвилин, але всі - мають можливість вправлятися у читанні. Цілком очевидно, що в такому разі ущільнюється робота на уроці, збільшується час на читання, який припадає на одного учня.

Вправи на розвиток швидкісного читання

1.Велике значення для відпрацювання правильного читання має постановка дихання.

- Уявіть собі, що вам треба: загасити свічку, здмухнути пір'їнку, надути кульку, спустити м'яч і т. ін.

Ще можна виконувати таку вправу:

вдих - указка вгору - затримка дихання;

видих - указка вниз.

На видих діти проговорюють, скільки можуть, склади (3-4 склади).

На постановку дихання та розвиток артикуляції можна запровадити також читання груп слів на одному диханні (на видих).

Ніж            честьвізжук

Ніс             чистовілжир

Нуль чудо          вістьжар

Нам            чорнийвовкжаль

Небо                    чесністьвнукжест

Діти з цікавістю та радістю сприймають фонетичні загадки:

-         - Як мукає корова?

-         Як дзижчить джміль?

-         Як співають комарики?

-         Як співають пісеньку без слів?

-         Як поганяють коня?

-         Як пищать пташенята?

-         Як гарчить собака?

-         Як шипить гусак?

-         Як виє вовк?

-         Як цокає годинник?

Чистомовки

Ас-ас-ас – 8 Березня у нас,

Ки-ки-ки – всіх вітають малюки,

Ють-ють-ють – побажання гарні шлють,

Си-си-си – щастя, радості, краси,

Ого-ого-ого – здоров'я всім міцного.

Ик-ик-ик – на стіні висить рушник,

Ні-ні-ні – там узори чарівні,

 Скоромовки

Летів горобець, сів на хлівець.

А як вийшов стрілець,

То втік горобець.

1. Таблиці Шульте

10	16	4	22	1
12	24	19	11	8
2	25	5	18	6
17	15	3	13	20
7	23	14	9	21

1.      Вправа "Буксир"

Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса. Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.

2.      Вправа "Оченята"

Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!". Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд:

"Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не стежачи пальчиком).

3.      Повторне читання

Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.

4.      Вправа "Хвиля" ("Злива - дощ")

Різний темп читання. Повільно-читання дуже важливої інформації тексту

5.      Вправа "Кидок - засічка"

"Кидок" - читання тексту у швидкому темпі.

"Засічка" - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що побачили (не стежачи пальчиком).

6.      Читання-естафета

Читання "ланцюжком" по рядах, в парах, хором.

7.      Вправа "Кроки"

"Крок" - прочитання повного рядка тексту. Читання напівголосне.

8.      Вправа "Диктор"

Це читання-переказ. Спочатку діти читають текст (2-3 абзаци), підкреслюючи олівцем опорні слова. Потім переказують його класу чи сусіду по парті, опускаючи очі в текст, як диктори телебачення.

9.      Читання розрізаних текстів

Невід'ємною частиною розвитку динамічного читання є вправи на швидко думання. Їх я запроваджую вже з першого класу. А використовувати їх можна не тільки на уроках читання, а й на уроках граматики.

Читаю речення і пропоную учням повторити його в швидкому темпі. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима.

Потім читаю два речення. Діти повинні їх швидко повторити. Наприклад:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок.

Потім читаю 3 речення. Учні швидко їх повторюють:

Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок. Діти зліпили бабу.

Дану вправу можна зв'язати з текстом підручника (вказати сторінку незнайомого тексту). Якщо дитина не може швидко повторити речення, вона має право подивитись в книжку. Основна умова – дотримання швидкого темпу.

10.    "Скринька запитань"

а)      Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку. Учні складають запитання до даного речення:

- Коли я прочитав цікаву книжку?

- Хто прочитав цікаву книжку?

-    Що я вчора прочитав?

-    Яку книжку я прочитав вчора?

-    Що я зробив вчора?

б)      Робота з книжкою

Учні знаходять речення і складають запитання до нього. Головне – дотримання швидкості. Звичайно, швидкий темп доводиться поступово.

в)      Складання запитань до тексту

Робота проводиться в парах. Текст знайомий.

І етап. Один учень ставить запитання до тексту другому. Другий учень рахує кількість запитань. Потім - навпаки.

II етап. Один учень ставить запитання до тексту, інший відповідає. І навпаки. І знову головне - дотримання швидкості.

11.    Вправа "Казка"

Робота проводиться в парах. Діти згадують будь-яку казку. Перший починає переказувати за сигналом вчителя, далі другий продовжує переказ. Потім одразу ставляться запитання.

12.    "Переказ"

Діти читають новий текст. В руках у дітей олівці. Деякі місця (за указкою вчителя) підкреслюються. По закінченні читання дається завдання: розповісти, що прочитали, обов'язково використовуючи підкреслені місця (опорні слова). Книжка відкрита, можна піддивлятися.

13.«Вовк та Заєць»

Читають два учні. Перший прочитує речення з певною швидкістю, інший читає теж саме речення, «наздоганяючи» першого.

14.Вправа “ Фініш”

Вчитель називає за підручником або роздає картки з текстом для мовчазного читання і вказує слово (групу слів), до якого діти повинні якомога швидше дочитати текст. Дочитавши до заданого слова, діти піднімають руку. Після цього даються обов'язково контрольні питання за змістом прочитаного тексту.

15.Вправа"Струмочок"

 Діти читають у темпі скоромовок ланцюжком по одному реченню або по одному

рядку тексту.

16.Вправа"Дощик, дощ, злива"

за сигналом "дощик" читають повільно, "дощ" – швидше, "злива" – ще швидше.

17.Вправа “ Гонщики”

За сигналом “На старт! Увага! Руш!“ хором швидко починають читать текст.

За сигналом “ Стоп” зупиняються, ставлять олівцем засічку у тексті. Гра повторюється

3 рази. Обов’язково звертається увага на те, що з кожним читанням уривку тексту , темп

читання збільшується.

18.Читання «Причеп»

Робота в групах (рядах). Перший рядок вірша читають учні першої парти, другий рядок – першої і другої парти, третій рядок – першої, другої і третьої парти .

 19.Гра «Гостре вушко».

Учитель читає з тексту речення і припускається помилок.

Учні виправляють  помилки і зачитують правильно.

Щоурочні п'ятихвилинки

Вправи для артикуляції та дихання

Дихальна гімнастика

Ця гімнастика сприяє розвитку вміння регулювати своє дихання (не губити закінчення слів, не робити вдих на півслові, не замовкати до кінця речення):
● задути свічку;
● здути пушинку;
● зробити язичком рухи маляра, що фарбує стіну;
● продзижчати, наче жук;
● зобразити шум лісу;
● зобразити шум мотору, що працює.

  Вправа «Подивись і повтори»:

● витягнути губи трубочкою;
● зімкнути губи;
● показати губами букву «О»;
● облизати губи;
● зробити язичком рухи маятника