Методичка урок - тренінг з основи здоров'я

Головне управління освіти  і науки

Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Кафедра культури здоров'я

Савченко В.А.

Тренінг –

інтерактивний метод навчання

(інструктивно-методичні матеріали

щодо проведення тренінгів в

навчально-виховному процесі)

Дніпропетровськ

2010р.

           Укладач: Савченко В.А., -  науковий співробітник науково-дослідної

                             медико-педагогічної лабораторії моніторингу та

                             проектування здоров’язберігаючого освітнього середовища

                             кафедри культури здоров'я Дніпропетровського обласного

                             інституту післядипломної педагогічної освіти.

 У підготовці методичних матеріалів брали участь вчителі навчальних закладів які мають статус національних та регіональних педагогів – тренерів  міста Дніпропетровська: Маркарян В.М. -  СЗШ №80 , Савчук Л.В. – СЗШ №87, Сотникова Н.О.  - НВК №99; Щербина В.А. - НВК №33;  міста Кривого рогу: Латиш А.А. - КЗШ №130; міста Павлоград: Чичкан В.М. –  ЗСШ №17.

Технічний редактор: Великодна Є.М.

У методичному посібнику представлені матеріали  щодо використання  однієї з ефективнішої педагогічної технології – тренінгу, яка може застосовуватися при викладанні будь якого предмету у навчально-виховному процесі.. Матеріали складаються із теоретичного та практичного блоків. Теоретичний  блок містить  структуру, планування, тренінгові методики і техніки.  Практичний блок  складається із «тренерського  портфоліо», куди увійшли кращі наробки педагогів-тренерів області.

Методичні матеріали розраховані на педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, психологів, вихователів оздоровчих таборів, учнів педагогічних училищ. студентів педагогічних інститутів та університетів

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою ДОІППО

Протокол №4 від 26.11.2009р.

Зміст

Передмова--------------------------------------------------------------------------------4

Тренінг як педагогічна технологія--------------------------------------------------5

Класифікація компонентів тренінгу за В.Д. Вебером-------------------------7

Навчання, що ґрунтується на досвіді. Модель Д. Колбі----------------------11

Тренінговий цикл за Девідом Лі------------------------------------------------------13

Орієнтовна структура планування тренінгу--------------------------------------14

Як написати конспект уроку-тренінгу?---------------------------------------------16

Складові  професійної компетентності тренера--------------------------------- 17

Положення про тренінговий  навчальний кабінет з основ здоров’я------19

Інтерактивні методи навчання--------------------------------------------------------27

Правила роботи групи------------------------------------------------------------------27

Тренінгові методи і техніки--------------------------------------------------------30

Вправи "Криголами"--------------------------------------------------------32

Мозковий штурм ---------------------------------------------------------------------32

Обговорення -------------------------------------------------------------------------34

Теоретична інформація -------------------------------------------------------------35

Робота в колі---------------------------------------------------------------------------36

Робота у складі всієї групи.------------------------------------------------------------36

Робота в малих групах----------------------------------------------------------------36

Рольова гра--------------------------------------------------------------------------39

Інформаційне повідомлення----------------------------------------------------------43

Міні-лекції--------------------------------------------------------------------------------44

Презентації--------------------------------------------------------------------------------44

Аналіз ситуаційних вправ--------------------------------------------------------------45

Вправи та ігри (Рухавки)---------------------------------------------------------------46

Оцінка тренінгу--------------------------------------------------------------------------47

Критерії оцінки ефективності тренінгу---------------------------------------------49

Тренерський портфоліо----------------------------------------------------------------54

Вправи для сприяння знайомству учасників-------------------------------------54

Вправи для з'ясування очікувань учасників--------------------------------------66

Рухавки------------------------------------------------------------------------------------68

Вправи для завершення тренінгу----------------------------------------------------89

Скринька тренера------------------------------------------------------------------------95

Рекомендовані тренінги для використання в позакласній роботі з

учнями-------------------------------------------------------------------------------------169

Список літератури----------------------------------------------------------------------230

ПЕРЕДМОВА

        Реформування освіти в Україні зумовило  широке впровадження у навчально-виховний процес  нових педагогічних технологій, серед яких є інформаційно - комунікаційні  технології, методи проектів, інтерактивні методи,  дистанційне навчання, тощо..

       За висновками ЮНЕСКО, будь-яку педагогічну технологію можна розглядати як впорядковану систему дій, виконання якої призводить до досягнення поставленої мети, або як системний метод створення, впровадження і визначення цілого процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів.

Педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, які застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.

       Педагогічна технологія - це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу з обов'язковим створенням сприятливого освітнього середовища для викладача і учня.

На сьогодні цілі й завдання реформування освіти вимагають від освітян упровадження не лише нових педагогічних технологій, методів і прийомів, а й інноваційних форм організації навчання, які сприяють розвитку нових суб’єкт-суб’єктних стосунків між викладачем і учнем.

Згідно з  реаліями сьогодення успіх модернізації вітчизняної освіти в значній мірі залежить від демократичних засад взаємовідносин між суб’єктами навчання, сформованих компетентностей випускників шкіл від поєднання нових педагогічних технологій і інноваційних форм організації навчання.,

На  сьогодні зазначеним вимогам відповідає апробована і застосована  у навчанні і вихованні підростаючого покоління тренінгова система, що має до того ж науково доказову ефективність.

ТРЕНІНГ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

       Термін "тренінг"(з англ. train, training) має низку значень: навчання, виховання, тренування, дресирування. Існує багато визначень цього поняття. Однак Ю. Ємельянов розглядає тренінг як групу методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-яким складним видом діяльності.

      Тренінг визначається і як засіб перепрограмування моделі управління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. Сьогодні існує декілька видів тренінгу: тренінг партнерського спілкування, тренінг сенситивності та тренінг креативності, що пов'язані з психогімнастичними вправами, які націлені на формування та розвиток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування.

         Тренінг - це вид групового та індивідуального навчання. Особливість тренінгу в тому, що його учасники навчаються, виконуючи практичні завдання тренера. Обсяг практичної частини тренінгу повинен бути як мінімум дорівнює теоретичної, а в ідеалі перевищувати її. Тренінг триває, як правило, недовго. Головна відмітна риса тренінгу - моделювання та вирішення практичних завдань.

        Тренінги  направлені на розвиток здібностей, поліпшуючих діяльність учнів.  Вчать ефективно розпоряджатися своїм часом, правильно розставляти пріоритети, легко ухвалювати самостійні рішення,  координувати свої дії з діяльністю однокласників

       Тренінг – це одночасно:

-         процес пізнання себе та інших, який необхідно зробити цікавим і неповторним;

-         неформальне, невимушене, конструктивне спілкування;

-         ефективна форма опанування знаннями;

-         інструмент для формування умінь і навичок;

-         форма розширення власного набутого досвіду;

-         спеціальна технологія, яка допомагає краще зрозуміти та усвідомити власний світ, зробити своє життя успішним;

-         керівництво власними бажаннями та діями.

Під час тренінгу створюються рівні умови для всіх учасників і учасниць. Адже рівність і повага між усіма членами групи є обов’язковою умовою ефективного засвоєння нових знань і поглядів. Тренінг формує у членів групи почуття довіри одне до одного, до тренерів, а також до нових ідей і до нової інформації.  

Ефективність тренінгів полягає в тому, що учні не тільки отримують інформацію, а й мають змогу поділитися зі своїми друзями власними знаннями та прикладами з життя. Учнів зацікавлює нетрадиційне проведення уроків.

Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю, є формою передавання інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання ініціалізують весь потенціал учнів: рівень та обсяг їх видів компетентностей, самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо.

Тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання активних методів групової роботи. Саме тому вони дуже подобаються дітям і створюють у них відчуття свята, хоча під час тренінгу можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку.

    Метою тренінгу є: підвищення рівня інформованості і розширення знань учасників, розвиток комунікативної компетентності учнів, формування цінностей і життєво важливих переконань та напрацювання необхідних практичних навичок відповідальної поведінки по відношенню до свого життя та оточуючих.. Для того, щоб досягти узагальненої мети, потрібно розвивати комунікативні уміння:

-         уміння вступати в контакт;

-         уміння ставити питання;

-         уміння вести "малу розмову";

-         уміння стимулювати учня до формування  відстоювати власну позицію;

-         уміння почути і зрозуміти те, що мав на увазі учень;

-         уміння сприйняти і зрозуміти те, що учень не в змозі був висловити;

-          уміння передати учню, що його почули і зрозуміли;

-         уміння вирівнювати емоційне напруження у бесіді

Цілями проведення тренінгів можуть бути:

-         інформування (про певні явища) та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь;

-         формування навичок співпраці, засад толерантності шляхом визначення межі власної терпимості та поваги до прав і свобод інших людей;

-         формування навичок аналізу першоджерел і означень;

-         формування навичок логічного мислення, аналізу, вибору і презентації інформації або проблематики;

-         опанування новими технологіями в професійній діяльності, сфері;

-         зменшення чогось небажаного (проявів моделей соціально неприйнятної поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо);

-         зміна стереотипів, поглядів на проблему, процес навчання, аби усвідомити його переваги та зрозуміти, що він може надавати наснагу та задоволення;

-         підвищення здатності учнів  щодо позитивного ставлення  як до себе так і до життя;

-         пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем завдяки об’єднанню в тренінговій роботі спеціалістів, які мають різний фах; представників різних відомств, які впливають на розв’язання цих проблем;

-         розвиток ассертивної поведінки.

         Тренінг сприяє інтенсивності навчання, тому що засвоєння інформації досягається  завдяки власній активній роботі його учасників. Знання під час тренінгу не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності самих учасників. У центрі уваги - самостійне навчання учнів та інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність навчального процесу несуть однаковою мірою як ведучий, так і кожний учень тренінгу

КЛАСИФІКАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ ТРЕНІНГУ ЗА

В.Д. ВЕБЕРОМ

           Для того, щоб наочно цілком представити тренінг як запланований процес навчання, необхідно познайомитися зі схемою, в якій представлені шість складових (компонентів) будь якого тренінгу.

Класифікація компонентів тренінгу проводиться спираючись на схему педагогічної взаємодії (яка була запропонована директором Міждисциплінарного центру дидактики вищої школи Білефельдського університету В.-Д. Вебером). Тренінговий процес реалізується в межах шести основних, тісно пов’язаних між собою компонентів.

    

 При підготовці та проведенні тренінгових занять вчитель (тренер) повинен знати цільову групу (учасників, їх особливості, мотивацію), чітко розуміти, з якою метою проводиться тренінг, розуміти, якими методами можна передати зміст та досягти мети, в яким рамкових умовах проводиться тренінг, знати свої особливості та працювати над удосконаленням навичок проведення тренінгу.

МЕТА.

Мета  – це очікуваний результат, якого ми прагнемо досягти в кінці проведення тренінгу. Метою просвітницького тренінгу є підвищення рівня інформованості відносно проблеми; зміни відношення до проблеми; формування позитивної мотивації; напрацювання та розвиток навичок адаптивної позитивної поведінки.

УЧАСНИКИ.

Визначається цільова група, на яку спрямований тренінг. Саме від цільової групи залежить мета, визначається зміст тренінгу, в залежності від якого підбираються і методи тренінгу.

ЗМІСТ.

Зміст тренінгу визначається в залежності від заявленої мети для цільової групи. Зміст соціально-просвітницьких тренінгів може бути викладено у розроблених модулях.

МЕТОДИ.
В даному контексті, метод навчання – це обмежений рамочними умовами засіб досягнення мети тренінгу через роботу суб’єктів освітньої діяльності (учасників, тренера).
В тренінгу використовують активні та інтерактивні методи навчання, кожен метод передбачає вирішення конкретного завдання.

Загальні положення по використанню методу в тренінговому занятті:

• Тренер повинен чітко розуміти різницю між методом, прийомом, формою роботи, технікою, методикою та технологією.
• Метод повинен бути адекватним стосовно цілей та завдань семінару.
• Методи повинні бути орієнтованими на вік, професійну приналежність, загальний рівень підготовленості учасників семінару. Аудиторія повинна бути готова до сприйняття методу.
• Результат, який передбачається, повинен відповідати витраченому часу та силам.
• Обираючи метод, тренер аналізує всі наявні ресурси.
• Тренер повинен бути готовим до використання обраного методу.
• Тренер повинен мати чіткий алгоритм використання методу.
• Методи повинні бути різноманітними.
• Не слід зовсім відмовлятися від традиційних методів заради популярних, нових активних і інтерактивних технік. Не слід використовувати метод заради методу.
• Використання будь-якого методу повинно засновуватися на демократичних цінностях та бути особистісно-орієнтованим.

Програма тренінгу повинна бути побудована таким чином, щоб надана інформація закріплювалась у практичних вправах. Розмаїття методів, які використовуються в тренінгових заняттях, пояснюється особливостями сприйняття людини.
Людина запам’ятовує:
10 % прочитаного;
20 % почутого;
30 % побаченого;
50 % почутого та побаченого;
80 % висловленого;
90 % висловленого та виконаного.

РАМКОВІ УМОВИ.

При організації, проведені тренінгу важливе місце мають різноманітні деталі, які прямо не стосуються до визначених елементів шестикутника, однак можуть серйозно вплинути на ефективність навчання: наприклад: стан приміщення, в

якому проводяться тренінгові заняття, забезпеченість усіма необхідними матеріалами для проведення тренінгу, час початку тренінгу, його тривалість та ін.

Місцем для проведення тренінгів може бути будь-яке приміщення. В якому можуть бути зручно розміщені: стільці, поставлені по колу (рівно за кількістю учасників тренінгу); столи для роботи учасників у малих групах та розміщення необхідних матеріалів; дошка або фліп-чарт. Крім того важливо, щоб у приміщенні було достатньо місця для проведення ігор-рухавок та інших рухливих форм роботи.

Для проведення тренінгу необхідно мати:

• ручки та блокноти або зошити для індивідуальних записів учасників;
• аркуші паперу розміром А1, А3, А4;
• роздавальні інформаційні та інші матеріали;
• дошку або фліп-чарт (спеціальна дошка, на якій прикріплюються великі аркуші паперу для записів);
• маркери або фломастери різних кольорів;
• кольоровий папір;
• скоч, кнопки, клей, скріпки;
• ножиці;
• бейджи (значки для написання імен учасників та тренерів);
• стікери (невеликі кольорові клейкі папірці);
• папки для роздавальних матеріалів та ін.

ТРЕНЕР.

Тренери (вчителі) у команді:

• прагнуть досягти успішних, позитивних результатів загальної роботи;
• розділяють відповідальність за підготовку та результати роботи;
• підтримують один одного та можуть допомогти.

Командна робота тренерів – складова частина успішного тренінгу. Тому необхідною та дуже важливою є підготовка до тренінгу. Вона передбачає:

• обговорення порядку тренінгу;
• визначення, хто конкретно буде проводити визначені вправи.

При використанні вправ необхідно враховувати досвід, знання та бажання тренера.

Незалежно від того, хто проводить вправу, важливо весь час знаходитися в процесі тренінгу: уважно слухати, підтримувати дисципліну, вести записи, допомагати «ведучому» проводити вправу, за необхідності доповнити інформацію. Необхідно пам’ятати, що для учасників має значення те, що було сказане, а не те, хто це сказав.

Необхідно обговорювати роботу в кінці кожного дня та коректувати плани на наступний день. Процес обговорення повинен починатися з успішних моментів, після чого слід оговорити та розібрати дискомфортні ситуації. Не слід приховувати своїх почуттів, слід пам’ятати, що всі люди різні, і те що на одного справляє враження, іншого може залишити байдужим.

Подібні обговорення збагачують тренерський досвід, підвищують ефективність тренінгової роботи в цілому, та удосконалюють особистісні тренерські навички та уміння.

Для команди тренерів тренінг завершується написанням творчого звіту. Післятренінгове обговорення роботи допоможе скласти різнобічний звіт.

НАВЧАННЯ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ДОСВІДІ.

МОДЕЛЬ Д. КОЛБІ

       Навчальний компонент тренінгового циклу ґрунтується на моделі експериментального навчання (заснованого на досвіді), розробленої Д. Колбі. У цій моделі, яку сам автор вважає заснованою на ідеях Дж.Дьюі та К. Левіна, процес навчання розглядається, як складова з чотирьох послідовних етапів:

Згідно цієї моделі цикл навчання складається з чотирьох послідовних і взаємозв'язаних етапів: конкретного досвіду, рефлексивного спостереження, абстрактної концептуалізації та активного експериментування.

На першому етапі циклу учасники або використовують той досвід, який у них є, або, як буває значно частіше, набувають цей досвід за допомогою спеціально організованої взаємодії безпосередньо під час навчальної діяльності.

Ведучий групи створює умови для актуалізації або набуття досвіду учасників. Відбувається актуалізація професійного простору до майбутньої діяльності та формування мотивації, що реалізується завдяки спеціально організованій взаємодії в процесі навчальної діяльності.

Виділяється проблема, з якою група буде працювати протягом навчального курсу, актуалізуються попередні знання з проблеми.

На другому етапі створюються умови для критичного спостереження та рефлексії набутого досвіду, обговорення думок, зв'язаних з його набуттям. Дана фаза допомагає учасникам тренінгу розширити рамки досвіду: спостерігаючи, порівнюючи, аналізуючи. Разом з тим фаза рефлексивного спостереження розширює ціннісні та поведінкові компоненти учасника групи. Ведучий створює умови для різноманітних навчальних ситуацій, обговорення, отримання зворотного зв'язку.

У ході третього етапу циклу – абстрактної концептуалізації – учасники навчальної програми співвідносять власні висновки, зроблені на попередніх заняттях з науковими теоріями, які стосуються теми, використовуючи професійну рефлексію та поглиблюючи усвідомлення своїх професійних можливостей. Можуть виникнути труднощі із "зустріччю досвіду" на Я – ТИ рівні, тому ведучому варто правильно організувати цю зустріч. Як результат спільної діяльності виникає унікальне знання, цінність якого не в інформативності його змісту, а у його творчому характері. Результати взаємодії на цьому етапі виражені у формі висновків, розроблених учасниками завдяки спільній рефлексії.

На заключному етапі циклу особливе значення має можливість перевірити сформульовані висновки. Частіше ця перевірка проходить під час практики, що в кінцевому рахунку призводить до набуття нового конкретного досвіду, який стає початком нового циклу навчання.

 Основні положення щодо проведення тренінгу

        Тренінгу притаманні певні атрибути. До яких належать:

-         тренінгова група (клас);

-         тренінгове коло;

-         спеціально обладнане приміщення (тренінговий клас)  та приладдя для тренінгу (фліпчарт, маркери, аркуші паперу, ножиці, клей, стікери, тощо);

-         тренер (вчитель);

-         правила групи;

-         атмосфера взаємодії та спілкування;

-         інтерактивні методи навчання;

-         структура тренінгового заняття;

-         оцінювання ефективності тренінгу.

Тренінгова група – це спеціально створена група або клас, учасники якої за сприяння ведучого (тренера) включаються в інтенсивне спілкування, спрямоване на досягнення визначеної мети та розв’язання поставлених завдань (цілей уроку). Тренінгова група (клас) зазвичай включає 20-25 осіб. Така кількість  дозволяє оптимально використати час та ефективно навчати учнів.

Тренінгові заняття можуть бути різної тривалості: від 45хв. До 3-х годин (2-4 академічні години, тривалістю 45 хвилин кожна) до декількох днів поспіль.

Робочі місця для учасників у приміщенні можуть бути розташовані по-різному, але доцільно уникати «аудиторного» та «шкільного» стилів. Добре, коли стільці для учасників розташовуються півколом – це сприяє створенню неформальної атмосфери, забезпечує можливість кожному бачити всіх учнів тренінгу, підкреслює рівнозначність позицій усіх учнів. Це сприяє створенню атмосфери відкритості, настрою, розвитку довіри, уваги, пізнавального та особистісного інтересу, сприймання учасників одного до одного.

Тренінг проводить тренер (вчитель), котрий спілкується з учнями «на рівних», тобто є таким самим учасником тренінгової групи (класу), як і інші учасники.  Тренер (вчитель) одночасно є й каталізатором усіх процесів, які відбуваються в групі, «керманичем» групи на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу та повинен розуміти настрій кожного учня та відрізняється від інших учасників тим, що:

-         володіє інформацією щодо означеної теми;

-         знає методику проведення тренінгових занять;

-         вміє працювати з аудиторією і володіє методикою навчання дітей;

-         володіє навичками ведення тренінгової групи (регулює групові процеси, знає, як зацікавити учнів, зняти напруження, спрямувати клас на конструктивне розв’язання проблеми тощо);

-         постійно підвищує свій тренерський потенціал;

-         знає методи оцінювання результатів тренінгу і вміє їх застосовувати;

знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очікувані, так і

неочікувані.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ПЛАНУВАННЯ ТРЕНІНГУ

 Проведення тренінгу відбувається за чітко визначеною структурою. Типова структура, мета та завдання тренінгу разом слугують основою для складання плану його проведення:

Частина	Завдання	Вправи	Тривалість
Вступна	Створення сприятливого психологічного простору, знайомство або презентація учнів. Вироблення, прийняття засвоєння правил роботи групи. Налагодження прямого та зворотного зв’язків «учасник-група» та «група-учасник». Створення ситуації рефлексії. Визначення очікувань учнів від тренінгу.	Знайомство. Правила. Розминка. Очікування. Вправи на рефлексію. Рухавки.	До 10 хв. для тренінга тривалістю 45 хв.  -3 год. До 30 хв. для тренінгів тривалістю 6-8 год.
Основна	Оцінка рівня поінформованості щодо проблематики. Актуалізація проблеми та конкретних завдань для її розв’язання. Надання інформації, засвоєння знань. Формування умінь, навичок, розвиток здібностей. Підведення підсумків щодо змісту роботи.	Інтерактивні техніки. Вправи на оцінку групових процесів, стану розвитку групи.	Розраховується як різниця загального часу тренінгу та часу, потрібного для проведення вступної та заключної частин разом.
Заключна	Підведення підсумків щодо процесу роботи. Оцінка отриманого досвіду. Налаштування учасників на атмосферу звичайного життя	Вправи на рефлексію та відновлення сил учасників. Прощання.	До 10 хв. для тренінга тривалістю 45 хв -3 год. До 30 хв. для тренінгів тривалістю 6-8 год.

План може мати різні форми (таблиця, перелік послідовних дій, схема,  тощо), але принципово є те, і це добре слід засвоїти майбутньому тренеру (вчителю), що план тренінгу слід скласти обов’язково. Природно, це не означає, що тренінг пройде повністю так, як було заплановано, проте план допоможе тренеру дотримуватися основних питань, які мають бути опрацьовані в ході роботи групи, інакше неможливо досягти поставленої мети тренінгу.

Скласти план можна за наведеною таблицею:

№ з/п	Назва вправ	Час проведення	Необхідні матеріали	Примітки

 Під час тренінгу неодмінно виникає багато побічних тем для обговорення, і кожна з них виявляється більш чи менш привабливою для учасників. Проте їх опрацювання слугуватиме іншим цілям. Тим часом термін заняття спливатиме, і обов’язкові питання можуть залишитися не розглянутими. Тож саме завчасно складений план допоможе дотримуватися обраної теми та дістатися бажаної мети. 

ЯК НАПИСАТИ КОНСПЕКТ УРОКУ-ТРЕНІНГУ?

       У більшості вчителів виникають труднощі при складанні конспекту уроку-тренінгу. Одно діло проводити тренінг вже готовий і зовсім інше написати якісний тренінг, щоб вінт сподобався учням.

Пропонуємо 7 кроків до написання якісного конспекту уроку-тренінгу.

Крок 1.

Перше, що повинен зробити вчитель – закласти основу уроку- тренінгу який в подальшому визначить його успішність або невдачу. Для цього необхідно виконати три задачі:

1.     Встановити назву уроку-тренінгу

2.     З’ясувати для себе для якого класу буде проведено урок-тренінг

3.     Буде тренінгові форма проведення ефективною?

Крок 2

Другим кроком написання конспекту уроку-тренінгу є поставлення мети.

Тут треба точно визначити ідею, мислі і підхід. Треба для себе чітко з’ясувати необхідність і користь проведення тренінгу. Конспект повинен бути написан коротко і об’ємно.

Крок 3

Підібрати вправи для вступної частини тренінгу з урахуванням вікових особливостей учасників тренінгу.

Крок 4

Складаємо план тренінгу де виділяємо основну тематику (що треба повторити, що треба вивчити нового, що треба закріпити),  рівень знань учасників щодо даної теми; якими навчальними засобами підсилити матеріал, що викладається;

Крок 5

Готуємо та розробляємо вправи необхідні для розкриття теми, мети уроку-тренінгу. Виробляємо методи навчання.

Крок 6

Готуємо роздатковий матеріал необхідний для проведення уроку-тренінгу, оцінюємо  умови приміщення (фіксоване розташування робочих місць ускладнює пересування і зміну конфігурації).

Крок 7

Налаштовуємо себе на досягнення мети проведення тренінгу.

СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ ТРЕНЕРА

      Людей, які проводять тренінг, називають тренерами чи ведучими. Від вмінь тренера, його кваліфікації багато в чому залежить успіх тренінгу і подальшої діяльності його учасників.

Що повинен знати та уміти тренер?

Тренери керують процесом тренінгу, надають інформацію. Допомагають учасникам систематизувати свої знання та набути необхідні навички. Говорячи про тренерство, важливо визначити свою роль в цьому процесі. Ви викладач? Консультант? Менеджер? Тренер? Всі ці ролі досить вузькі та несуть визначені професійні навантаження. Кожна з них окремо не характеризує всіх функцій тренера. Будь яка роль має конкретний зміст діяльності, а в цілому все це складає роботу тренерів.

Як менеджери ми керуємо процесом тренінгу.

Як викладачі ми надаємо інформацію і забезпечуємо зворотний зв'язок для кращого засвоєння матеріалу.

Як тренери ми керуємо процесом тренінгу: допомагаємо розкрити здібності, систематизувати знання, набути навички.

Як консультанти ми пропонуємо учасникам шляхи розвитку їх особистості. Для успішної роботи необхідно навчитися об’єднувати всі ці уміння та навички.

Успішного тренера характеризують:

• Позитивне ставлення до себе та інших;
• Активна життєва позиція;
• Досконале володіння матеріалом;
• Володіння навичками успішного спілкування;
• Уміння слухати та чути аудиторію;
• Володіння навичками роботи з аудиторією;
• Володіння навичками вербальної та невербальної поведінки;
• Постійне вдосконалення своїх знань та вмінь;

Стандарти тренера:

·         Здатність визначати потребу групи в навчанні та адаптувати матеріали курсу з урахуванням специфіки роботи кампанії та визначених потреб у навчанні;

• Знати аудиторію та її очікування;
• Впевнитися в тому, що все необхідне для навчання готове, є у наявності, є в робочому стані;
• Здатність встановлювати довірливі відносини з аудиторією, викликати довіру групи;
• Здатність керувати навчальним процесом: керувати дискусією, відслідковувати групову динаміку та ін.;
• Володіти навичками ефективної комунікації;
• Володіти навичками ефективної самопрезентації, особлива увага «мові тіла»;
• Здатність «уловити сутність», уміння чітко формулювати свої думки;
• Схвалювати та підтримувати діалог;
• Здатність викликати ентузіазм учнів, викликати їх на позитивне мислення, активізувати на використання знань;
• Уміння використовувати та поєднувати різні способи (міні-лекції, дискусії, кейси, письмові вправи) та інструменти навчання (відео-сюжети, сучасні ділові ігри тощо);
• Уміння використовувати оргтехніку (ПК, проектор, мультімедійний проектор, відеомагнітофон, відеокамера);
• Здатність до аналізу: здатність оцінити, наскільки успішно учні впоралися з завданнями;
• Здатність до самооцінки, оцінити точність вказівок до завдань для учнів, послідовність викладання, оцінити, чи вдається досягти мети навчання;
• Здатність максимально точно, повноцінно і коректно надати інформацію, отриману під час підготовки та проведення тренінгу, в письмовому або усному вигляді з аналізом та оцінкою результатів навчання.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ТРЕНІНГОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КАБІНЕТ

З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я

ВСТУП

       Важливими напрямками сучасної освітньої діяльності в Україні є реалізація комплексної державної політики щодо збереження здоров’я та захисту життя підростаючого покоління, і, в першу чергу, через викладання предмету “Основи здоров’я» (далі предмет ОЗ).

    Створення тренінгового навчального кабінету з ОЗ викликано настійною потребою забезпечення якісного викладання саме предмету ОЗ за найефективнішою технологією превентивного навчання – освітою на основі розвитку життєвих навичок (далі ООЖН).

   ООЖН передбачає обов’язкове застосування інтенсивних, інтерактивних педагогічних методів і прийомів у формі тренінгів.

   Тренінг – нестандартна демократична форма проведення урочних, факультативних, позакласних занять, яка потребує як розбудови нових міжособистісних стосунків між усіма учасниками тренінгу, так і забезпечення специфічних якісних і просторових характеристик щодо кабінету, меблів, їх розміщення, мобільності, мультимедійного і методичного забезпечення.

   Вимоги до створення та організації роботи такого кабінету викладено у даному «Положенні про тренінгів навчальний кабінет з основ здоров’я”

1. Загальні положення

   Положення про тренінгів навчальний кабінет з основ здоров’я (далі кабінет ОЗ) розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (651-14), Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, інших чинних нормативно-правових актів в галузі освіти.

   Дія цього Положення поширюється на ОЗ, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.

   Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів ОЗ згідно із санітарно-гігієнічними правилами і нормами і є обов’язковим  для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу та форми власності.

   Кабінет ОЗ призначений для формування валеологічного світогляду, здорового способу життя, здоров’єзберігаючих компетенцій, навичок безпечної поведінки в учнів на засадах розвитку життєвих навичок (ООЖН) з використанням інноваційних тренінгових технологій навчання.

   Положення визначає:

-         призначення та основні напрямки роботи кабінету ОЗ;

-         порядок створення кабінету ОЗ;

-         матеріально-технічне оснащення кабінету ОЗ;

-         навчально-методичне забезпечення кабінету ОЗ;

-         засади керування роботою кабінету ОЗ.

2. Мета, завдання та основні форми організації кабінетів ОЗ.

    2.1 Основна мета створення кабінету ОЗ полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу на уроках-тренінгах з ОЗ за технологією ООЖН та практичної реалізації завдань здоров’язберігаючої освіти, відповідно до Держаного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №24 (24-2004-п).

   2.2 Основними, завданнями кабінету ОЗ є:

         - навчання учнів, батьків, медпрацівників з питань формування здорового і

            безпечного   способу життя на засадах розвитку життєвих навичок;

 -         пропаганда передового позитивного досвіду щодо профілактики ВІЛ/СНІДу та інших

      небезпечних інфекційних соціальних хвороб;

-         організація індивідуального групового тренінгового навчання всіх учнів за розділами державної програми ОЗ;

-         організація роботи гуртків, факультативів інших навчально-виховних заходів за тренінговою технологією;

-         проведення уроків ОЗ з використанням тренінгової системи викладання;

-         забезпечення потреб щодо впровадження програм превентивної освіти (Відповідно до плану роботи кабінету);

-         забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання з використанням тренінгових технологій;

-         індивідуальна підготовка вчителя ОЗ до занять та підвищення його загального науково-методичного рівня, рівня володіння тренінгом, ООЖН.

2.3.  Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів ОЗ з метою визначення стану

 Готовності їх до проведення занять.

2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу в кабінеті мають відповідати вимогам, затвердженим Постановою Головного державного лікаря України від 14.08.2001 р. №63 (далі – ДСанПІН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів»

3.         Типи навчальних тренінгових кабінетів з ОЗ.

3.1    Проведення тренінгів на уроках ОЗ передбачає такі форми роботи як: сидіти у колі, створювати творчі проекти, робити презентації, працювати у групах чи у парах окремо від інших учасників тренінгу, проводити руханки, постійно переміщуватися кабінету тощо.

3.2    В залежності від цілей, змісту, об’єму запланованої роботи та матеріальних потужностей закладу тренінгові навчальні кабінети з ОЗ можуть бути 3-х типів:

-         окремий тренінговий навчальний кабінет з ОЗ, який складається з однієї просторої класної кімнати, або класної кімнати і лабораторного приміщення;

-         окремий тренінговий навчальний кабінет з ОЗ, який складається з приміщення для проведення тренінгових занять, кабінету мультимедійних презентацій і методичного забезпечення, лабораторного приміщення (можливі варіанти);

-         тренінговий центр, в який кабінет ОЗ входить як структурний підрозділ, поряд з кабінетом психологічного розвантаження; кабінетами для методичного, мультимедійного забезпечення, лабораторними приміщеннями, іншими тренінговими кабінетами для проведення постійно діючих семінарів-тренінгів педагогічних рад-тренінгів, батьківських здорів-тренінгів, впровадження різних превентивних проектів, проведення виховних та навчальних заходів за тренінговою методикою, засідань МО вчителів ОЗ тощо.

3.3    Відповідно до змін спеціалізації, можливостей та потреб закладу, може змінюватися як тип кабінету ОЗ, так і розташування його структурних підрозділів, їх оснащення, наповнюваність, оформлення тощо.

4.         Матеріально-технічне забезпечення кабінету ОЗ.

4.1    Комплектація кабінету обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів, а також з урахуванням вимог до проведення тренінгу та типу кабінету ОЗ і потужності закладу.

4.2    Шкільні меблі та їх розміщення у кабінеті ОЗ має відповідати санітарно-гігієничним правилам та нормам (п. 8.2 ДСанПІН 5.5.2.008-01 (0063588-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

4.3    Кабінет ОЗ забезпечується двома комплектами стільців для стаціонарної роботи в колі (1комплект) і за столами (2-ий комплект), а також 6-ма столами легкої конструкції для роботи учнів в малих групах у ході тренінгових занять.

4.4    Робоче місце вчителя ОЗ має бути спеціально обладнане (стіл з тумбами, ящиками для збереження допоміжних канцелярських товарів: фліп-чарт, плакатного паперу, маркерів, клею, іншого приладдя і приладів, що використовуються для проведення тренінгів). Робоче місце вчителя ОЗ також доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї для розміщення навчально-методичних, наукових, наочних засобів щодо проведення тренінгів.

4.5    У кабінеті розміщується класна демонстраційна багатофункціональна дошка на одну, три або п’ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді. На окремих робочих площах можуть бути розташовані стандартизовані макети, муляжі, діючі, тимчасові стенди; інформаційний стенд з адресами та телефонами служб захисту, рятування, медичних служб, кабінетів довіри та соціальних служб; правила безпеки життєдіяльності тощо;

           Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленням для демонстрації

        навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделій-аплікацій)

4.6    В кабінеті має бути сучасне мультимедійне забезпечення, ксерокс, ТЗН для проведення мультимедійних презентацій, показу відео матеріалів у ході тренінгу тощо

4.7    Стіни в кабінеті ОЗ повинні максимально використовуватися як робочі поверхні для демонстрації творчих робіт учнів, створених на тренінгах, тому слід завчасно покрити їх стійким покриттям (наприклад корковими шпалерами). На стіні має бути годинник для дотримування регламенту щодо виконання кожної вправи у ході тренінгу, на вікнах вертикальні жалюзі для забезпечення затемнення при використанні мультимедійної техніки, підлога має мати сучасне покриття з наявністю килима.

4.8    У разі наявності, лабораторне приміщення відповідно обладнується: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів, ксерокса, канцтоварів, навчально-наочних посібників для тренінгових занять, однотумбовим столом для роботи вчителя чи лаборанта, столом з пристроями для зберігання допоміжних матеріалів.

4.9    В залежності від типу кабінету ОЗ всі його інші структурні підрозділи обладнуються відповідно до їх призначення і потреб необхідними меблями, наочними, навчальними, технічними засобами на розсуд керівництва закладу, керівника кабінету ОЗ, а також керівників інших структурних підрозділів, керівника всього тренінгового центру, якщо це тренінговий центр.

4.10      Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.

4.11      Матеріальні об’єкти і матеріали, що витрачаються в процесі роботи заносяться до матеріальної книги.

4.12      Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

4.13      Кабінет має бути забезпечений: аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги; первинними засобами пожежегасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (0800-98).

5.         Навчально-методичне забезпечення кабінету ОЗ.

5.1    навчально-методичне забезпечення кабінету ОЗ створюється відповідно до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів та з урахуванням типу кабінету ОЗ.

5.2    відповідно до типу кабінету ОЗ, призначення та практичного використання його структурних підрозділів створюється і навчально-методичне забезпечення або окремого кабінету ОЗ або кабінету, або ОЗ-комплексу.

5.3    Навчально-методичне забезпечення кабінету ОЗ складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників з ОЗ, валеології, ОБЖ (не менше одного примірників кожної назви кожного автора), навчально-наочних посібників, навчального обладнання, науково-методичної літератури для проведення тренінгів тощо.

5.4    Крім того, у кабінеті зберігаються і використовуються:

-         Нормативно-правова база тренінгового кабінету ОЗ;

-         Паспорт Кабінету, відповідно оформлений і затверджений;

-         Навчальні програми інших профілактичних проектів, що базуються на ООЖН та заняття яких проводиться у кабінеті ОЗ, відповідні методичні комплекти цих програм;

-         Науково-методичні і наукова-популярні журнали з ОЗ, ОБЖ, валеології, проблем здоров’я та безпеки, застосування ООЖН, використання інтерактивних тренінгових методів навчання, рекомендацій щодо роботи з батьками тощо;

-         Інструкції до практичних робіт, Інструкції до програмних засобів тощо;

-         Інструкція з безпеки життєдіяльності під час проведення занять у кабінеті;

-         Збірник документів МОН України щодо збереження здоров’я, життя дітей;

-         Чинні законодавчі акти, програми, заходи щодо здоров’язберігаючої політики держави;

-         Довідкова, науково-методична література з ОЗ, валеології, безпеки життєдіяльності, питань використання інтерактивних методів в урочних та позаурочних тренінгових занять за тренінговою системою;

-         Досягнення закладу з проблем захисту дітей, навколишнього середовища, впровадження ООЖН, тренінгів (грамоти, відзнаки, опис проведених заходів, участь в конкурсах, всеукраїнських, районних заходах, змаганнях, олімпіадах тощо).

5.5    У кабінеті ОЗ створюється фото-, відео, аудіо тека, тематична картотека дидактичних і навчально-методичних матеріалів.

5.6    Кабінети можуть бути оснащені додатковими навчальними елементами:

-         куточком з безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної безпеки, першої невідкладної допомоги, правилам поведінки на дорогах тощо;

-         куточком підготовки до тематичного оцінювання;

-         плакатами з формування ЗСЖ.

6.         Оформлення тренінгового кабінету.

6.1    На дверях кабінету має бути табличка «Тренінговий навчальний кабінет з основ здоров’я”

6.2    Кабінет має бути оформлений державною символікою України.

6.3                Відповідно до матеріального забезпечення у кабінеті ОЗ мають бути визначні та спеціально оформлені такі навчальні сектори (зони):

-         зона для роботи учнів у колі;

-         зона для руханок, енергейзерів, рухливих об’єднань;

-         зона для роботи учнів в малих групах;

-         робоче місто вчителя ОЗ;

-         зона для розташування мультимедійної, множильної техніки, фото-, відео, аудіоапаратури тощо;

-         місце для розміщення навчально-методичної наочності, ресурсних матеріалів.

При розміщенні навчальних зон слід враховувати як розміри приміщення, тип кабінету ОЗ,

так і послідовність, зручність, легкість їх використання у процесі проведення тренінгу, взаємозв’язки між ними, естетичність оформлення, наповнюваність, мобільність і якість навчальних і допоміжних компонентів (столів, стільців, шаф, поличок, техніки, тощо)

   За умови просторового дефіциту навчальні зони можна робити комбінованими або розміщувати так, щоб їх можна було легко реконструювати в інщі.

6.4    В кабінеті має бути спеціально визначене і відповідно оформлене місце для розміщення аптечки першої медичної допомоги.

6.5    Необхідно також оформити і композиційно розташувати постійно діючий інформаційний стенд, на якому зазначені адреси та телефони служби захисту та рятування населення у разі виникнення надзвичайної ситуації природного та техногенного характеру, небезпечних криміногенних ситуацій, телефони медичних установ, а також районі та обласні телефони довіри та адреси пунктів психологічної допомоги.

6.6    В кабінеті має бути план-схема евакуації учасників тренінгу на випадок виникнення надзвичайних ситуацій різного походження.

6.7    В кабінеті мають гармонійно поєднуватися колір, інтер’єр, якість всіх допоміжних компонентів для проведення тренінгу.

6.8    Для необов’язкового оформлення кабінету ОЗ можуть бути рекомендовані змінні куточки, експозиції, стенди:

-         з безпеки життєдіяльності;

-         з виставок кращих робіт учнів;

-         матеріалів до теми наступних уроків;

-         тематичного оцінювання з предмету тощо.

6.9    Кабінет повинен бути обладнаний справною електромережею та охоронною системою безпеки.

7.         Керівництво діяльністю кабінету ОЗ та організація його роботи.

7.1    організація роботи кабінету ОЗ здійснюється відповідно до навчальних планів і програм ОЗ, валеології, ОЮЖ та інших предметів, які передбачають формування здорового і безпечного способу життя на основі розвитку життєвих навичок з застосування тренінгових форм навчання.

7.2    Керівник закладу є відповідальним за створення, обладнання кабінету ОЗ та проведення контролю за його роботою.

7.3    Організація та керівництво роботою кабінету ОЗ покладається наказом керівника закладу на вчителя ОЗ.

7.4    Завідувач кабінету ОЗ несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.

7.5    До обов’язків завідувача кабінетом ОЗ належать:

-         складання паспорту кабінету;

-         перспективного і річного плану роботи кабінету ОЗ;

-         оснащення і систематичне оновлення навчально-методичного, матеріально-технічного оснащення кабінету;

-         забезпечення належних умов для проведення уроків-тренінгів, інших тренінгових занять;

-         сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;

-         систематизація та каталогізація матеріальних об’єктів;

-         проведення консультацій для учасників навчально-виховного процесу;

-         забезпечення в кабінеті чистоти, порядку, санітарно-гігієничних норм;

-         ведення інвентарної книги, нових надходжень і списання.

7.6    Вимоги до завідування: відповідна підготовка (кваліфікаційний рівень), стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років. Володіння ПК, ООЖН, тренінгом.

7.7    Розмір посадового окладу у завідувача кабінетом ОЗ – ставка + 25% ставки вчителя ОЗ.

7.8    За згодою завідувача кабінетом ОЗ відповідно до розкладу, плану роботи кабінету ОЗ, затвердженого директором закладу, кабінет може використовуватися для проведення тренінгових уроків, заходів з інших предметів за тренінговою технологією.

7.9    Обов’язковим є використання інструкцій щодо безпечного використання ресурсних матеріалів, приладдя та їх збереження.

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

У тренінгу широко використовуються методи, які спрямовані на стимуляцію взаємодії учасників, які об’єднуються під назвою інтерактивні техніки і забезпечують взаємодію та власну активність учасників під час динамічного навчального процесу.

інтер (лат. INTER) - префікс, що означає перебування поміж чимось, кимось;

актив (лат. ACTUS) - приводжу в рух;

інтерактивний - рух, що відбувається між об’єктами: зовнішніми - між окремими людьми, внутрішніми - рух, активність, яка відбувається в самій людині, і яка призводить до змін її поглядів, думок, поведінки тощо.

Структурні вправи - це техніки, які використовуються для розвитку ефективних групових процесів. Процеси, що розвиваються під час виконання цих вправ, дають групі змогу створити сприятливу атмосферу для навчання.

Кожна із структурних вправ має своє місце в структурі тренінгу кожного дня:

-          «Вступ»,

-         «Правила»,

-          «Знайомство»,

-          «Очікування»

 вправи, якими розпочинається тренінг.

-          підсумками - завершується.

-          Рухавки проводяться протягом уроку ( в залежності від потреб групи).

ПРАВИЛА РОБОТИ ГРУПИ

Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренінговій групі, - це правила, яких має дотримуватися кожний учасник. Основні з них:

-         Співчуваємо

-         Жартуємо

-         Аналізуємо

-         Позитивно налаштовані

-         Випромінюємо впевненість

-         Демонструємо відкритість

-         Дослухаємося

-         Слухаємо і чуємо

-         Навчаємося разом

-         Навчаємося з натхненням

-         Радіємо успіхам

-         Не критикуємо

-         Посміхаємося

-         Гендерно рівні

-         Тут і зараз

-         Доброзичливі

-         Правило піднятої руки

-         Пунктуальні

-         Говоримо по черзі

Наведемо де кілька прикладів тлумачення правил:
Правило	Тлумачення
Цінування часу	За будь-якої програми тренінгу завжди існує ліміт часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та без відволікань, висловлювати свою думку коротко й чітко.
Ввічливість	Сприяє створенню позитивної атмосфери взаємної поваги, також сприяє збереженню часу. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам'ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для поповнення спільної скарбнички групового досвіду
Позитивність	Учасникам завжди краще висловлювати позитивні ідеї, здійснювати позитивні дії, ніж ініціювати негативні прояви - це непродуктивно. заважає досягненню мети тренінгу.
Говорити від свого імені	Вислови на зразок "Всі так думають" не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування на тренінгу  вважається  помилкою.  Слід  користуватися  "Я- висловлюваннями" ("Я вважаю", "Я так думаю", "На мій погляд" тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо).
Правило додавання	Нові вислови, думки додаються до тих, що були оприлюднені раніше, але не заперечують, не спростовують, не нівелюють їх. На одне запитання може бути багато різних відповідей, і кожний має право на власну думку та її висловлювання. Виняток становлять лише такі, які не стосуються  теми  тренінгу  або  принижують людську гідність (дискримінують когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо).
Правило добровільної активності	Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру. Визначення міри власної активності в тренінгу є цілком добровільним й індивідуальним.
Конфіденційність	Всі учасники зобов'язуються у власних інтересах залишати в своєму колі і не виносити за його межі інформацію особистого характеру, яка може бути оприлюднена учасниками про себе в ході тренінгу.
Правило "СТОП"	Дає можливість будь-якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію ("пропустити хід") без додаткових пояснень причин цього.
Правило піднятої руки	Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, піднімаючи руку вгору.
Зворотній зв'язок	Зворотний зв'язок - це висловлювання учасників щодо своїх міркувань стосовно сенсу та способів вирішення завдань, власного стилю навчальної діяльності, пошуку ефективних шляхів вирішення проблем тощо. Такі висловлювання дають можливість учасникам пізнавати унікальний досвід інших людей, бачити себе їхніми очима. Тренер має стежити, щоб висловлювання були описовими, а не оцінювальними; конструктивними, мали позитивну спрямованість, не містили негативних вказівок тощо. За необхідності тренер повинен "вирівнювати ситуації", коригуючи висловлювання учасників, змінюючи акценти, наголошуючи на позитиві й конструктивні. Зворотний зв'язок здійснюється безпосередньо по ходу обговорення теми, виконання вправи чи завдання.

Правила приймаються на початку тренінгу всіма учасниками групи, і потрібні для того, щоб кожний міг:

-         працювати в комфортних умовах;

-         отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб;

-         висловлювати відверто, без побоювань свої думки;

-         дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені вислови, що наближатиме тренінг до реального життя;

-         бути впевненим, що надану ним інформацію використають тільки в інтересах учасників.

ТРЕНІНГОВІ МЕТОДИ І ТЕХНІКИ

        Наступним кроком тренера у підготовці до тренінгу є підбір тренінгових методів і технік.

Методи, що використовуються в інтерактивних тренінгах:

- структурні вправи,

- "криголами",

- презентація,

- індивідуальна робота,

- робота в парах,

- робота в малих групах,

- робота в колі,

- "акваріум",

-  рольова гра,

-  обговорення,

- мозковий штурм,

- анкетування,

- рухавки тощо.

 Кожний із методів має своє завдання.

       Що таке інтерактивне навчання? Це поглиблена робота з досвідом, що мають учасники/учасниці, а також тренери/тренерки, їхня співпраця та взаємодія.

Чим же збагачує навчання наявний досвід? Джерелом новизни є нове використання досвіду. Відбувається переосмислення, зміна у сприйнятті, структурування, перебудова на певну логіку розв'язання завдань.

Інтерактивне навчання - це навчання у процесі практики. Але це більше, ніж просто практика. Це навчання шляхом осмислення (рефлексії) власних дій. Коли ми діємо, ми можемо аналізувати те, що ми робимо і як ми це робимо, або не замислюватися над цим. Завдяки аналізу власних дій ми дізнаємося нове про себе та власну поведінку. Якщо ми діємо несвідомо, це означає, що ми не вчимося на власному досвіді.

Спостерігаючи себе в діях, ми отримуємо інформацію не тільки про себе, а і про інших. Найціннішим в інтерактивному навчанні є обмін різним досвідом, відмінними поглядами, різним світосприйняттям. Усі ми вчимося на якомусь досвіді - на власному, виконуючи певні дії, або на чужому у процесі спостереження за діями інших людей.

Всі учасники та учасниці тренінгового процесу взаємодіють одне з одним, обмінюються інформацією, аналізують, моделюють ситуації, спільно шукають шляхи розв'язання проблем. Інтерактивні методики дають змогу задіяти не тільки розум людини, а також почуття, емоції, вольові якості, творчість, таким чином у процес тренінгового навчання включається потенціал цілісної особистості.

ВПРАВИ "КРИГОЛАМИ"

       Це вправи для "розігрівання", ті, що "підключають до роботи". Завдання цих вправ - спонукати людей до спілкування та роботи. Вправи "Криголами" використовуються для того, щоб зняти з людей напруженість, допомогти групі швидко пройти стадію формування, зробити комунікацію, слухання та обмін інформацією нормою навчання, створити атмосферу відвертості та співробітництва.

Ці вправи можна використовувати для стимулювання групи, коли вона стомлюється. Вдала вправа може сприяти регенерації енергії для подальшої активності.

Вправи "Криголами" мають бути цікавими, жвавими, оптимістичними, надійними, доступними, короткими. Деякі "Криголами" не сприймаються дорослими людьми, вони вважають, що це дитячі забави, тому в тренерському "портфелі" мають бути і більш формальні вправи.

МОЗКОВИЙ ШТУРМ

      Один із простіших і водночас найефективніших методів роботи з групою, проводиться з ціллю зібрати якомога більше ідей за даною темою від усіх учасників за короткий проміжок часу. Перед групою ставиться конкретне завдання. Важливо правильно сформулювати проблему у вигляді питання, щоб учасники/учасниці генерували свої пропозиції, відповідаючи на питання. На першому етапі всі бажаючі висловлюють будь-які думки з приводу рішення без жодних оцінок, обговорення або впорядкування. Тренери беруть участь у генерації ідей, особливо коли пропозиції вичерпано. Висловлені ідеї записують на чистому аркуші фліп-чарту (плакаті, дошці). Тренери можуть повторити, уточнити формулювання для чіткішого, стислого запису, але не змінюючи сутності сказаного, не наполягаючи на власному варіанті формулювання. Другий етап проведення мозкового штурму - обговорення, класифікація, відбір перспективних пропозицій. Підсумки можна провести як резюме мозкового штурму або зробити це, використовуючи методи аналізу, обговорення, або провести роботу в малих групах. Про ці техніки будемо говорити далі. Зазвичай мозковий штурм проводять у темпі, стисло.

Ця техніка добре спрацьовує тому, що думки однієї людини нерідко стимулюють думки іншої, ідеї виникають одна за одною.

Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у вигляді обговорення.

Позитиви	•    проста і ефективна процедура •    інтерактивність
Підводні камені	•    часто проводиться неякісно
Застосування	•    діагноз проблеми •    створення колективу (команди)     творче мислення
Рівень участі	високий
Чисельність групи	10 осіб і більше

Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і для обговорення в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. Мозковий штурм проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі.

Перший етап триває зазвичай 5 хвилин, протягом яких учасники швидко висловлюють усі ідеї, що спадають їм на думку. Ці ідеї записуються без коментарів та оцінок. Якщо декотрі ідеї повторюються, вони позначаються відповідну кількість разів. На цьому етапі всі думки мають однакову цінність, тому що їх кількість поки що важливіша, ніж якість. Часто буває, що якась одна ідея тягне за собою низку інших.

Другий етап триває зазвичай 5-7 хвилин. На цьому етапі схожі ідеї об’єднуються в групи, обговорюються та оцінюються. У міру того, як деякі ідеї будуть визнані учасниками менш продуктивними, вони викреслюються з переліку, який у підсумку містить найкращі думки учасників.

Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників за малими групами, а згодом об’єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками - таких, що здаються на перший погляд найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов’язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.

ОБГОВОРЕННЯ

       Один з основних методів навчання, так як залучає учасників/учасниць тренінгу до активного обміну інформацією і досвідом. Під час обговорення максимально посилюється взаємодія між учасниками/учасницями тренінгу.

/спішність застосування цього методу в більшості залежить від уміння тренерів ставити запитання для досягнення певної мети. Те, як тренери реагують на запитання га коментарі, є вирішальним у створенні конструктивної атмосфери.

Ефективне обговорення може бути при умові наявності відкритих запитань. Відкриті запитання, як правило, починаються словами „що", „коли", „який", „чому", „як" тощо не підводять до простої відповіді "так" чи "ні". Відкрите запитання стимулює самостійне мислення та обговорення. Краще, коли запитання короткі та конкретно сформульовані.

       Тренери мають бути уважними до всіх; обов'язково дякувати за запитання та висловлення, забезпечувати рівні можливості участі всіх; добудовувати неповні відповіді, додаючи коментарі і питаючи про згоду; переформульовувати, якщо є потреба; доповнювати власними аргументами; заохочувати менш активних учасників, підтримуючи їхню впевненість, пропонувати давати додаткові коментарі; зупиняти домінуючих (балакучих) учасників, запитуючи, що думають інші з цього приводу; никати самим й не дозволяти групі давати оцінку думок інших; доброзичливо під-римувати, створювати невимушену атмосферу, дякувати всім за відповіді, звертайся до всіх з повагою.

Опис методу	вербальна передача інформації між тренером/тренеркою й учасниками/учасницями, а також всередині групи
Позитиви	•    проста і ефективна       процедура  •   інтерактивність
Підводні камені	•    часто проводиться неякісно
Застосування	•    діагноз проблеми  •  створення колективу (команди)  •   творче мислення
Рівень участі	високий
Чисельність групи	10 осіб і більше

ТЕОРЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

       Невелика за обсягом теоретична інформація дає змогу учасникам/учасницям сформувати певну структуру, в яку вони закладатимуть свої ідеї, узагальнюватимуть досвід. Інформація має підкріплюватися достатньою кількістю ілюстрацій, прикладів. Говорити треба простою і зрозумілою мовою, недовго. Важливо не перетворювати викладення матеріалу на лекцію, а намагатися залучати всіх членів групи до обговорення основних моментів запропонованої теорії. Існує й інший шлях. Можна виконати певну вправу, а потім поєднати практику з теорією.

Позитиви	•    високий контроль часу і змісту •    корисна для більшості груп
Підводні камені	•    відсутність інтерактивності •    низький рівень запам'ятовування      матеріалу
Застосування	широке коло тем
Рівень участі	низький
Чисельність групи	довільна

РОБОТА В КОЛІ

Це є навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Робота в колі починається за правилом добровільності і проводиться структуровано (говорять всі по черзі, по колу) чи не структуровано (за бажанням).

При роботі учасники мають рівні можливості говорити і бути почутими. Коло має бути правильної форми і замкненим. Це забезпечує відчуття цілісності та захищеності.

РОБОТА У СКЛАДІ ВСІЄЇ ГРУПИ.

 Заняття у складі всієї групи передбачає, що всі учні сидять разом, а їхня увага зосереджена на лідерові групи. Такий вид роботи, як правило, застосовується:

-         під час початкового привітання та вступної частини щоденних занять;

-         коли треба вислухати одного або декількох промовців, зокрема під час читання лекції або проведення колективної презентації перед аудиторією;

-         під час обміну результатами роботи, виконаної у складі малих груп;

-         наприкінці тренінгу для підведення підсумків і завершення заняття.

Переваги групової роботи полягають у тому, що з інформацією та досвідом можуть ознайомитися всі члени групи. Крім того, існує можливість легко давати інструкції одразу всім учасникам. Важливо також, що окремі учасники неспроможні одразу брати активну участь у навчанні, відчувають обмеження можливостей щодо засвоєння матеріалу. Їм легше адаптуватися до умов тренінгу у великій групі.

РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ

 Дає змогу всім учасникам/учасницям діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування.

Цей метод доцільно використовувати для підвищення активності групи, якщо треба розв'язати завдання, з яким важко впоратися індивідуально, і якщо наявні ресурси для взаємного обміну.

Малі групи можуть складатися з 2-7 осіб. У більшої за кількістю малої групи збільшується діапазон можливостей, досвіду та навичок учасників/учасниць, але існує імовірність нерівної участі в роботі. Менші групи уможливлюють ефективнішу роботу кожного/кожної, залучаючи їх до обговорення та обміну досвідом.

Робота малих груп завершується презентацією колективної роботи та обговоренням її результатів.

Чим меншою є кількість членів групи, тим менше часу відводять на роботу в групі. Але чим більше створено груп, тим більше часу знадобиться на презентацію результатів групової роботи.

Робота в парі - високий рівень обміну інформацією та менше розбіжностей. Співрозмовники не завжди знаходять спільне рішення. Завдання, призначені для пар, необхідно добирати дуже ретельно. Вони мають бути короткими, щоб учасники не могли зайти у глухий кут, якщо пари не спрацюються. Попарно зручно працювати:

-         під час виконання вступних ознайомлювальних вправ;

-         під час навчання один одного, коли один учасник, який уже володіє певними навичками, навчає іншого;

-         коли люди на основі особистих симпатій обирають собі пару  для вирішення таких завдань тренера, які зручніше виконувати вдвох, наприклад, для участі у вправах, де потрібно виконувати дві різні ролі тощо.

Група з трьох осіб - такі групи є найстабільнішими, в них легше долаються розбіжності. Може виникати ситуація стримування слабшого члена групи.  Малі групи у складі трьох осіб особливо корисні, коли треба, щоб двоє учнів взаємодіяли між собою, а один спостерігав за ними і робив зауваження. Члени малої групи з трьох осіб розподіляють між собою ролі промовця, слухача та спостерігача. У такій трійці промовець розповідає задану тему, слухач реагує на промову згідно з тренерським завданням, а спостерігач не бере участі в розмові. Він лише спостерігає та записує свої зауваження («погляд збоку»),а наприкінці вправи коментує враження від почутого. Взаємодія промовець - слухач триває, як правило, від 5 до 10 хвилин. Спостерігач коментує протягом близько 5 хвилин. Зазвичай у таких вправах члени трійки по черзі міняються ролями в певному порядку, щоб кожний з них побував у всіх трьох ролях:

	спостерігач

 Схема взаємодії у трійці «промовець-слухач-спостерігач»

Після виконання цієї вправи тренер збирає учасників трійок в одну групу, щоб обмінятися досвідом. Залежно від кількості учасників - групи й наявного резерву часу тренер може не збирати усіх разом, а провести обговорення, об’єднуючи учасників кількох трійок (по дві, три трійки тощо).

Група з чотирьох осіб - у групах з парною кількістю учасників розбіжності долати складніше. Є можливість зробити внесок у роботу групи.

Група з п'яти осіб - кількість учасників достатня для обговорення різних поглядів та продуктивного обміну інформацією. Більшою є ймовірність того, що ніхто не залишиться в меншості сам.

Група з понад п'яти осіб - активніші члени групи часом не дають пасивним членам висловитися.

Існує безліч способів об'єднання в малі групи:

♦       можна попросити учасників розрахуватися, використовуючи назви квітів, місяців, річок, тощо. Однакові назви створюють одну малу групу, інші назви іншу групу і так далі;

♦       можна об’эднати на групи за бажанням учасників. У такому разі може бути нерівномірна кількість осіб у групах.

      Під час тренінгу склад груп може зберігатися стабільним, а може змінюватися як за складом, так і за кількістю. Зміна складу дає змогу всім попрацювати з різними людьми, ближче познайомитися, обмінятися досвідом. Стабільний склад груп необхідно зберігати, коли робота в малих групах здійснюється над заданою проблемою, ситуацією або завданням, специфічними для кожної малої групи впродовж тренінгу або певної частини його. Це дає можливість кожній малій групі розвивати стратегії, заглиблюватися у проблему, поетапно опрацьовувати завдання. Під час презентації пропоновані рішення кожної групи можуть доповнюватися пропозиціями членів інших малих груп.

Рекомендації:

■       Об’єднайте учасників на групи та вкажіть місце для кожної групи.

■       Коли групи займуть свої місця, чітко сформулюйте завдання (можна роздати завдання у письмовому вигляді).

■       Запитайте, чи всі зрозуміли поставлені завдання.

■       Попередьте про те, що після виконання групової роботи відбудеться презентація результатів у загальному колі. Група сама має визначити, хто буде презентувати виконане завдання.

■       Надайте інформацію про час роботи в малих групах. Пам'ятайте, що робота в малих групах має бути незатягнутою. Головна мета такої роботи - стимулювати до думання на задану тему. Якщо буде занадто часу, група буде відволікатися на сторонні розмови.

■       Роздайте групам великі аркуші паперу та маркери для підготовки презентації.

■       Під час роботи можна підходити до кожної групи, щоб мати впевненість, що група зрозуміла завдання і працює.

■       За 1 - 2 хвилини до закінчення терміну роботи повідомте групам, скільки у них залишилося часу.

РОЛЬОВА ГРА.

Це ефективна навчальна методика, яка має бути добре продумана і організована, щоб забезпечити позитивний вплив. За допомогою рольової гри можна:

-         набути досвіду використання певних навичок в ігровій ситуації;

-         проаналізувати альтернативні способи дій. ідеї, запропоновані для виконання завдання гри, зміни ситуації на краще;

-         відпрацювати на практиці певні види поведінки в безпечному середовищі перед тим, як розпочати їх застосування в реальному житті;

-         набути впевненості у своїх силах під час практичних дій або репетиції певної події;

-         закріпити засвоєний матеріал шляхом забезпечення зворотного зв’язку;

-         додати до навчального процесу елемент розваги.

Особливості проведення рольових ігор такі:

-         гра планується заздалегідь. Тренер має чітко усвідомлювати, для чого він застосовує цей метод, які навички учасники набуватимуть в результаті гри;

-         учасникам потрібні чіткі інструкції щодо теми, яку вони представлятимуть, і часу, який відводиться їм на підготовку гри та її презентацію глядачам;

-         після кожної презентації проводиться брифінг (він може мати різні форми) для обговорення перебігу подій під час гри;

-         тренер радить глядачам звернути увагу на певні моменти гри, які обговорюватимуться після презентації під час брифінгу; дає учасникам змогу разом обговорити, що сталося;

-         кожний виконавець ігрової ролі може обговорити свою роль;

-         глядачі (спостерігачі) можуть представити свої коментарі щодо моментів гри, на які вони звернули увагу;

-         тренер підсумовує обговорювані моменти, дипломатично звертає увагу на інші моменти, які, можливо, випали з поля зору учасників під час презентації та брифінгу, дякує кожній групі за презентацію і першим починає аплодувати на знак подяки;

-         тренер має бути готовим втрутитися, якщо група відхиляється від заданої теми або презентація триває надто довго;

-         рольова гра потребує часу (як правило, вона триває довше, ніж передбачається) щоб пояснити учасникам, що вони мають робити (близько 10 хвилин);  щоб підготуватися групі до презентації (близько 20- 30 хвилин); щоб провести власне презентацію (близько 10 хвилин); щоб провести брифінг, на якому обговорюватимуться висновки, зроблені в результаті гри (близько 10-15 хвилин);

-         рольова гра з більшою імовірністю виявиться успішною, якщо учасники тренінгу почуваються комфортно один з одним. Як правило, не рекомендується проводити рольову гру на початку тренінгового курсу;

-         у процесі гри тренеру слід робити нотатки для обговорення під час брифінгу. Роль тренера полягає в тому, щоб допомогти учасникам максимально усвідомити, що відбувалося на сцені, чому це відбувалося, і що можна було б зробити інакше, аби отримати інший результат;

-         тренер має відзначити, чи відчували гравці проблеми щодо виходу зі своєї ролі після завершення гри. Якщо так - один з корисних методів полягає в тому, щоб запропонувати учасникам написати що-небудь про свою роль на аркуші паперу, а згодом зім’яти аркуш і викинути його.

Рольові ігри, як і багато інших ігор та тренінгових вправ, належать до інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання передбачає використання різних видів активності учасників тренінгу: фізичної (рухова активність); соціальної (активність у соціальному оточенні - комунікація, взаємодія, взаємосприйняття); змістовної стосовно тематики тренінгу. Відповідно до того, яка активність домінує у грі, таке завдання й вирішуватиме у тренінгу гра, вправи, рухавки. Наприклад, якщо застосовуватимуться фізичні вправи, рухавки, які не пов’язані із змістом тренінгу, то вони виконуватимуть роль розминки, слугуватимуть засобом пожвавлення групи.

      Основна риса гри - це умовність дій, що робить тренінг жвавим і захоплюючим. Завдання гри спрямоване на розвиток навичок та відносин, а не на знання. Методики рольових ігор сприяють розвитку навичок критичного мислення, розв'язанню проблем, відпрацюванню різних варіантів поведінки в проблемних ситуаціях, вихованню розуміння та емпатії до інших людей. Учасники мають можливість через гру краще зрозуміти власні дії у реальному житті, при цьому не відчуваючи страху за наслідки помилок. Важливе місце належить діагностиці й оцінюванню ефективності (обговорення) самого процесу гри.

Учасники проходять весь цикл природного засвоєння нового досвіду згідно з теорією Колба. Це робить гру особливо ефективним методом навчання.

Ігри можна розподілити за способом роботи учасників:

-         виконання ролі,

-         імітація,

-         моделювання.

Здебільшого під час гри ми маємо справу з поєднанням цих характеристик або з перевагою однієї з них.

Моделюючі ігри.

       До типових належать ігри, що моделюють прийняття рішення в умовних ситуаціях: корабельна катастрофа, безлюдний острів, експедиція на іншу планету, до переїзд до іншої країні тощо.

Буває, що пряма імітація робочої ситуації не допомагає, а заважає — учасники починають міркувати про те, "як насправді буває", відтворювати звичні дії, навіть коли вони неефективні.

Модель — умовна заміна реальності, в якій ми зберігаємо обрані риси, суттєві для нас. Моделюючі ігри ґрунтуються на заміні реальності узагальненою, а іноді надзвичайно умовною моделлю. Умовність моделей дає змогу віддалитися від реальності, тоді як закладена в моделі структура дій уможливлює ефективне відпрацювання способів дій та навичок.

Імітаційні (ділові) ігри.

      Імітація за умов бізнес-середовища дістала назву "ділові ігри". В центрі ділової гри-імітації часто є структура функціональних зв'язків в організації, бізнес-середовищі.

Такі ігри дають можливість:

- зображати основні риси робочої реальності;

-   відтворювати реальні ділові ситуації;

-   відпрацьовувати функціональні взаємодії.

На відміну від рольової гри імітація не припускає занурення в роль. Людські взаємодії радше прораховуються й обмірковуються, ніж "проживаються". Імітаційні (ділові) ігри ставлять учасників в обставини, що потребують оперативних рішень. Ланцюжок рішень формує маршрут участі людини в імітаційній грі.

Рольова гра — це "драматизована" форма ситуації, в якій групи розігрують проблеми людських відносин у світлі попередньо вивчених принципів.

Рольова гра базується на розігруванні умовної ролі та дає можливість:

♦       дослідити власну звичну поведінку;

♦       вийти за межі звичних поведінкових шаблонів;

♦       засвоїти дії, необхідні в життєвих ситуаціях.

       У тренінгу ми намагаємося наблизити умовність до реальності: сюжет та ролі беруть з типових життєвих або виробничих ситуацій. Використання відео зйомки посилює навчальний ефект рольової гри.

       Рольова гра дозволяє побачити і зафіксувати не тільки образ дій, а й ставлення людини до того, як вона діє. Як відомо, "зсередини" ми сприймаємо себе інакше, ніж збоку. Аналіз рольової гри дає можливість підняти на поверхню звичні стереотипи власних дій, замислитися над тим, наскільки вони виправдані. Такий вплив має назву проблематизація, вона підвищує готовність до перегляду та перебудови поглядів і ставлень. Рольова гра з відпрацюванням дій дає можливість закріплювати бажані навички. Іноді проблематизація та відпрацювання дій становлять зміст двох послідовних етапів рольової гри.

Рекомендації до вибору ситуації рольової гри:

♦       реалістичність,

♦       безпечність для учасників/учасниць;

♦       бути знайомою й доступною для учасників;

♦       реальні характери ролей;

♦       учасники/учасниці входять у роль та "проживають" ситуацію.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

 За цієї форми навчання вчитель який більшість часу перебуває у фронтальній позиції відносно аудиторії, представляє інформацію одразу всім учасникам. Цей метод, як правило, використовується, аби донести нову інформацію одночасно до великої кількості  людей в умовах, коли слухачі не мають базових знань з певної теми. Тривалість таких лекцій може бути від 10 хв. іноді й більше.

Готуючи інформаційне повідомлення, важливо пам’ятати деякі правила: визначте основні тези, на яких треба наголосити особливо, і черговість їх представлення; напишіть докладний конспект; яскраво позначте в конспекті основні тези, щоб не шукати їх у ході; розрахуйте час так, щоб належним чином викласти матеріал, а потім відповісти на запитання і провести обговорення; підготуйте допоміжні матеріали (слайди, роздаткові тексти, рисунки, таблиці, картки тощо).

Слід пам’ятати, що під час інформаційного повідомлення аудиторія пасивно сприймає інформацію, тому думки учнів можуть відхилятися від теми, якщо інформація задовга, представлена інформація не відповідає темі, вчитель читає матеріал не надто динамічно. Природно, добре підготовлена й виконана інформація більше зацікавить аудиторію, ніж така, коли вчитель погано орієнтується в темі, ніяковіє чи соромиться, або, що особливо негативно впливає на інтерес аудиторії, читає текст  слово в слово за конспектом, не пожвавлюючи її, не підтримуючи контакту з аудиторією очима.

Для підвищення інтересу аудиторії під час інформаційного повідомлення використовуються різноманітні прийоми, наприклад:

-         аудіовізуальні презентації (слайди, відеофільми тощо);

-         запитання - відповіді, відповідність яких темі повідомлення та витрати часу на них вчитель ретельно контролює.

МІНІ-ЛЕКЦІЇ.

Міні-лекції відрізняються від повноформатних лекцій значно меншою тривалістю. Зазвичай міні-лекції не перебільшують 5-10 хвилин, і використовуються для того, щоб стисло донести нову інформацію до багатьох людей одночасно; розповісти, як виконувати певні дії, щоб їх згодом опановуватимуть самі учасники в ході практичних вправ; підсумувати результати роботи малих груп для всієї аудиторії.

Міні-лекції часто застосовуються як частини цілісної теми, яку «бажано викладати повноформатною лекцією, аби не втомлювати аудиторію. Тоді інформація надається по черзі кількома окремими сегментами (міні-лекціями), між якими застосовуються інші форми й методи навчання: періоди запитань - відповідей, вправи на перевірку засвоєння матеріалу, рухавки, робота в складі малих груп тощо.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

На відміну від лекцій, які дають знання з багатьох аспектів певної теми, їх взаємозв’язку з метою створення цілісного, теоретично обґрунтованого погляду на певне явище, презентації спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного  аспекту теми, яка є предметом навчання. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

-         заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби виглядати і почувати себе впевнено;

-         заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності - плакати, слайди, демонстраційну апаратуру, технічні засоби тощо);

-         в ході роботи періодично запитувати аудиторію щодо зрозумілості нової інформації, підтримувати постійний зворотний зв’язок;

-         •        виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Колективні презентації

 Це така форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії. Згідно із вказівками ведучого, який регулює черговість виступів, кожний презентуючий робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15 хвилин). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) одної теми. (Наприклад, якщо презентація присвячена освітній тематиці, один із доповідачів може поінформувати про медичний аспект проблеми,  інший – про соціально-економічні наслідки для суспільства, третій – представити можливі варіанти дії громади, спрямовані на покращання рівного доступу до якісної освіти). Здебільшого наприкінці колективних претензій передбачаються запитання аудиторії кожному доповідачеві.

АНАЛІЗ СИТУАЦІЙНИХ ВПРАВ.

Ситуаційна вправа - це реальна ситуація, представлена групі для аналізу. Вона може бути запозичена з досвіду тренера, колег, з літературних описів, свідчень очевидців. Тренер також може сам описати реальну історію, яка мала місце в житті. За допомогою цього методу можна проводити аналіз реальних ситуацій, визначати в них ключові проблемні питання, формулювати ідеї щодо можливого розв’язання таких ситуацій. Але слід пам’ятати, що застосування методу ситуаційних вправ потребуватиме від тренера значних витрат часу на підготовку, тим більших, чим складніше аналізована ситуація.

Особливості проведення аналізу ситуаційних вправ виявляються в тому, що:

-         учасникам роздаються друковані матеріали з описом обраної ситуації;

-         можна наприкінці опису визначити питання для аналізу або запропонувати учасникам відповідні інструкції на початку роботи. Часто буває доцільно застосувати обидва прийоми разом;

-         учасники мають відокремити суттєві факти від несуттєвих, зробити висновки і ухвалити рішення на підставі цих висновків;

-         учасники мають пов’язати аналіз ситуаційної вправи з матеріалами тренінгу, які були вивчені раніше;

-         аналіз ситуаційних вправ зручно виконувати у складі малих груп, а згодом малі групи можуть представляти свої висновки всій групі для подальшого обговорення.

ВПРАВИ ТА ІГРИ (РУХАВКИ)

Дозволяють досягти численних цілей, зокрема:

-         подолати ніяковість і представити учасників один одному, коли вони щойно познайомилися;

-         зарядити учасників енергією, коли відчувається знесилення після обідньої перерви або після довготривалого заняття, під час якого учасники були змушені мало рухатись;

-         створити командний дух;

-         сприяти спілкуванню;

-         переглянути матеріал заняття, аби закріпити поняття, представлені раніше;

-         урізноманітнити заняття і внести в них елемент розваги.

Що потрібно знати, щоб провести гру

Для успішної роботи тренеру слід мати власний «тренерський портфель», бути добре ознайомленим із різними іграми (знати мету  гри та її належність до відповідного класу інтерактивних методів),

 вміти проводити гру відповідно до вимог до ведучого тренінгу.

Щодо кожної окремої гри потрібно уточнити:

-          як ця гра працює.

Адже гра проявляє, виносить на поверхню глибинні почуття та ідеї, бажання та побоювання, надії та спогади, вона ніби проектує їх на задану тренером поверхню. При цьому тренер може використати різні способи проекції, такі як навмисне акцентування поведінки з перебільшенням (щоб учасники краще побачили та відчули особливості своєї поведінки); застосування принципу контрасту (учасник має зробити так, як раніше ніколи не робив); обмін ролями (для розширення уміння учасників розуміти партнера); використання знання системності процесів і результатів (щоб учасники зрозуміли наслідки застосування різних комунікативних стилів поведінки) тощо;

-         мету (що ця гра повинна проявити, як це буде усвідомлено учасниками). Визначення мети гри надає можливість оцінити її результати;

-         потрібну кількість учасників (чи достатньо в групі людей для гри, як чисельність групи впливатиме на готовність учасників витримувати навантаження, відкриватися перед іншими людьми, адже чим більше нових людей на тренінгу, тим важче декотрим учасникам бути відвертими тощо);

-         тривалість (чи буде достатньо часу для проведення гри);

-         який засіб спілкування використовуватиметься (потрібно стежити, щоб змінювалися по черзі вербальні та невербальні засоби);

-         ступінь структурованості гри (чим конкретніша структура гри, тим чіткіша повинна бути інструкція тренера учасникам);

-         глибину втручання (від налаштованості учасників на відповідний рівень аналізу (поверхневий чи глибинний) залежить можливість використання гри та легкість її сприйняття учасниками);

-         навантаження на учасників (певна міра навантаження, яка викликає відповідну напругу, деякий стрес, потрібна для ефективної роботи. Проте надмірне навантаження не сприяє конструктивній переробці інформації, блокує та закріплює стереотипні форми поведінки не на користь меті гри);

-         історію виникнення гри, яка інколи теж дає цікаву інформацію;

-         вимоги до ведучого (здатність ефективно провести гру, відпрацювати досвід та усвідомити почуття, які проявляться у грі, забезпечивши збереження працездатності групи та користь кожному учасникові).

Переваги та небезпеки інтернативних ігор. Усі переваги містяться у самій грі, всі ризики пов’язані з недоречністю застосування певної гри до конкретної тренінгової ситуації (помилки вибору методу) або неправильного проведення обраної гри. Тобто небезпека інтерактивних ігор пов’язана лише з некомпетентністю тренера.

ОЦІНКА ТРЕНІНГУ

      Оцінка тренінгу - не проста річ, і перш ніж про неї говорити, треба домовитись про деякі певні речи. Наприклад: що таке тренінг? Щоб бути методичним та послідовним домовимося про предмет оцінки - чи всі тренери, а тим паче - замовники, мають на увазі одне і теж? З іншого боку пошук наукового поняття "тренінг" може привести до нескінчених суперечок тренінгових шкіл, тому обмежимось деякими важливими ознаками тренінгу. До них належать наявність мети та запланованого результату. Отже, щонайменш один з учасників тренінгу, а саме - тренер, має уяву про те, "куди йти" і має певні ознаки "місця призначення". При всьому різномаїтті тренінгових цілей, їх можна звести до трьох груп: передача знань, формування навичок та зміна ставлення до певних речей. Таким чином мета тренінгу задає ознаки, за якими може бути здійснена його оцінка.

      Другою важливою ознакою тренінгу є методи й засоби, якими володіє тренер. Але тут "не скоштувавши - не оцінеш"… У цьому і сила, і слабкість тренінгового процесу. Єдиний орієнтир - наявність різноманітних методів по залучанню учнів у процес та їх активна форма навчання.  Дивлячись на мету тренінга, очікуваний результат та заплановані кроки, на підставі однієї структури тренінгу вже можна зробити певні висновки - запропоновану програму створювали професіонали чи аматори. Але такий висновок може зробити тільки тренер-професіонал або експерт з тренінгів. Отже…

       При оцінці тренінгу ми обов'язково натикаємось на проблему - кваліфікація експертів. Є деякі сумніви у тому, що ті, хто прийшли навчатись, зможуть дати об'єктивну оцінку отриманих знань або навичок. Тут знову потрібен методичний крок назад: навіщо потрібна оцінка?

       У тренінзі можемо виділити наступних дійових осіб:  тренер, учасники. Інколи замовники і учасники - одні й ті ж  особи. Кожен з них оцінює тренінг за своїми критеріями. Замовник має певну проблему, тренер пропонує механізм по її вирішенню - певний тренінг. Потрібна оцінка ефективності механізму, тобто тренінгу, та кваліфікації тренерів, оскільки від цього залежить ціна послуги.

        Об'єктивна оцінка ефективності тренінгу сама складна. Тут є деяка ірраціональність ситуації: знанням або навичкам учасники навчаються на тренінгу, а оцінювати будуть їх діяльність за межами тренінгового залу. Тому для такої оцінки використовують складні соціологічні опитування, аналіз економічних показників підприємства (якщо з ними є зв'язок), вводять тестування до початку і після закінчення навчання. Для потреб третього сектора такою оцінкою можуть бути опитування учасників навчання та їх оточення через певний час: місяць, півроку, рік. У такому випадку розробляється програма моніторингу, з якою бажано ознайомити учасників на тренінгу. З етичних міркувань тренерів також знайомлять (до початку тренінгу) з критеріями оцінки їх майбутньої діяльності.

 Для оцінки професіоналізму тренерів замовник може використовувати експерта. Його присутність у навчальному процесі також узгоджується з тренером до початку занять.

       Оцінкою тренінгу повинен займатися і сам тренер з метою постійного удосконалення послуги й самоудосконалення. Для цього може бути використаний експерт - супервізор. Погляд стороннього спостерігача дає можливість помітити те, що непомітно для тренера, захопленого процесом. Бажано кожному тренеру побути хоч декілька разів у ролі супервізора - це дає можливість значно збагатити свій тренерський методичний арсенал та повчитися на чужих помилках. Але й підготовка в супервізії - теж бажана…

       Багату інформацію для удосконалення тренінгу можуть дати й учасники навчань, що також відноситься до оцінки тренінгу. Але слід пам'ятати про значну суб'єктивність цієї оцінки та її емоційне забарвлення. Головне тут - правильний вибір питань. Питання можуть бути стосовно:

• Важливості отриманої інформації для змінення ситуації в суспільстві;
• Новизни інформації;
• Практичної цінності отриманих знань та навичок;
• Якості викладання матеріалу тренером (системності, послідовності, логічності);
• Вмінню тренера налагодити зв'язок з аудиторією.

Головне, щоб отримана через відповіді інформація мала практичне значення для тренера. Зазвичай така інформація збирається шляхом анкетування. Як примірник можна додати анкету, розроблену тренерами Луганської обласної Групи Медіації до тренінгу "Менеджмент проектів".

        Самих значних змін у тренінгу потерпляють учасники. Їх хвилює наявність результату та його безпечність. Вміння створити благодійну психологічну атмосферу - вагомий показник професіоналізму тренера. Й бажає він чи ні, а судити його учасники будуть "по ділам його".

        Оцінка тренінгу є також найважливішим елементом самого тренінгу. Через так звану інформацію зворотнього зв'язку (термін запозичено з управління процесами) у тренінгу забезпечується глибина корекційної роботи. По формі - це підведення підсумків після виконаної роботи. Особливо важливе підведення підсумків по закінченню тренінга. Це дає можливість учасникам відчути завершеність ситуації навчання. При оцінюванні досягнутого учасники ліпше запам'ятовують та закріпляють отриманий матеріал, систематизують отриманні знання, переоцінюють досвід, планують майбутню діяльність. Зазвичай, таку оцінку дають усі учасники тренінгу, відповіді здійснюються по колу й на конкретно поставлені питання. Рекомендується заздалегідь готувати питання й вивішувати їх на флапчарті.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРЕНІНГУ

Які критерії оцінки ефективності тренінгу та як її виміряти?

Тренінг є ефективним лише у тому випадку, якщо він досяг мети, яка ставилася. Тому дуже важливо при підготовці семінару або тренінгу чітко усвідомлювати його ціль та завдання. Можна виділити наступні критерії оцінки ефективності  семінару-тренінгу:

• підвищення рівня поінформованості аудиторії з питань та тем, які обговорювалися на семінарі;
• формування установок на зміну поведінки;
• оцінка тренінгу як процесу (емоційний стан учасників, комфортність, «сильні» та «слабі» блоки, інформаційні та ігрові).

Розглянемо методи, за допомогою яких можна провести оцінку ефективності проведеного тренінгу. Дані методики можна використовувати як окремо так і в комплексі.

Обговорювання з  особовими  висловлюваннями.

По закінченню тренінгу кожний з учасників групи висловлюється за схемою: про що нове дізнався, що сподобалося або не сподобалося, що потрібно змінити. Тренеру в цьому випадку необхідно конспектувати відгуки, а потім проаналізувати та зробити висновки.

Анкетування.

Заздалегідь готується анкета, яку учасники заповнюють по закінченню семінару. Бажано, щоб анкета складалася з відкритих запитань, що дозволить учасникам висловлюватися у довільній формі. Слід попросити учасників тренінгу дівати відповідь на кожне запитання, не пропускаючи жодного. В таку анкету можуть включатися такі запитання: які теми тренінгу були для Вас новими, за якими темами Вам не вистачило інформації, які ігри Вам сподобалися більш за все.

Замітки тренера.

По закінченню семінару-тренінгу або його окремих блоків тренер записує, як реагувала група на інформацію того чи іншого блоку, чи всі приймали участь в іграх, чи всім було комфортно. Недоліком даного методу є те, що тренер часто відволікається від семінару і не може зосередитися. Щоб уникнути цього, потрібен спостерігач, бажано другий ведучий, який зможе зафіксувати реакцію учасників на різні блоки (інформаційні та ігрові), а також на самого тренера.

«Інтерв’ю-вихід».

Заздалегідь готується анкета, яка перевіряє обізнаність з окремих тем, що розглядаються на семінарі. Така анкета повинна бути невеликою (можна на аркуші формату А-4), запитання краще сформулювати у закритій формі, з заданими заздалегідь варіантами відповідей. Згідно з цією методикою проводиться два заміри: до тренінгу та після. Необхідно звернути увагу на те, що в обох замірах учасники заповнюють абсолютно однакові анкети. Завдання тренера – визначити, чи зменшилася кількість невірних відповідей після закінчення тренінгу, інформація з якої теми залишилась незрозумілою учасникам. Якщо в анкетах, заповнених по закінченні тренінгу, кількість невірних відповідей зменшилася, то можна вважати, що проведений тренінг підвищив інформативність учасників з проблеми.

Суб’єктивна оцінка учасників.

В даному випадку анкета включає список критеріїв, учасникам пропонується оцінити тренінг за цими критеріями. Критеріями можуть бути: новизна інформації, комфортність, практична користь. Також критерії оцінки тренінгу можна представити у вигляді «Я-повідомлень»: учасники відмічають ступінь згоди або незгоди з цими повідомленнями.

Наприклад:

Твердження	Повністю не згоден	Частково не згоден	Частково згоден	Повністю згоден
На тренінгу я набув багато нової інформації з теми	1	2	3	4
В ході тренінгу я почував себе комфортно	1	2	3	4
Інформація, отримана під час тренінгу, буде для мене корисною в майбутньому	1	2	3	4
Я обов’язково поділюся з друзями отриманою інформацією	1	2	3	4
В ході тренінгу я отримав відповіді на всі свої запитання з теми	1	2	3	4

Опрацювати отримані результати не складно. По кожному твердженню відмітьте, яких відповідей було отримано більш за все. Залишилось тільки зробити висновки.

«Панельне інтерв’ю-вихід».По проходженню деякого часу (3-6 місяців) після закінчення семінару проводяться дослідження, мета яких – дізнатися, яким чином інформація та навички, отримані на тренінгу, вплинули на формування моделі безпечної поведінки учасника. «Панельне інтерв’ю-вихід» може містити наступні запитання: які важливі для себе рішення прийняв респондент після семінару; чи прийняв рішення; що вплинуло на прийняття рішення; чи може згадати інформацію, яку отримав на семінарі; як оцінює вплив цього тренінгу на свою поведінку та ін.

«Фокус-групи».

За допомогою цього методу також можна відповісти на всі запитання «Панельного інтерв’ю-виходу», однак «фокус-група» представляє собою обговорення, на яке запрошуються всі учасники тренінгу. Але в «панельному інтерв’ю» низка запитань повинна виявити у респондента його оцінку тренінгу, а «фокус-група» збирається для обговорення тем та проблем, яким був присвячений тренінг; про це учасники повідомляються заздалегідь. Обговорення проходить у вільній формі, тому цей метод частіше бажаніший за «панельне інтерв’ю».

Описані методики краще за все використовувати в комплексі, в різноманітних поєднаннях один з одним. Це дозволить оцінити семінар-тренінг в декількох аспектах за допомогою різноманітних критеріїв.

З оцінкою навчання більш складно, але вона також регулярно використовується в тренінговій практиці. Тут необхідно пам’ятати, що в навчанні, яке будується на принципах конструювання знання, оцінку за один раз не проведеш. Мова йде про комплексну, аутогенну оцінку. Оцінка ефективності в семінарах проходить постійно. Тренер спостерігає за самим процесом створення учасниками нового знання, як вони його використовують в нових контекстах.

Для оцінки ефективності семінарів використання моделі Дональда Кірпатрика. Він виділяє чотири категорії оцінювання: реакція, навчання, поведінка та результати.

Оцінка ефективності проведення тренінгу

через чотирьохрівневу модель Кірпатрика.

Рівень оцінки	Тип результату	Способи та методи оцінки
1.Рівень    реакції	Реакція учасників. Думка учасників, сподобалося не сподобалося.	«Зворотний зв'язок» від учасників на протязі усього тренінгу (рефлексії. «Дзеркало заднього обзору», «Вагончики», підсумкова анкета в кінці тренінгу та ін.)
2.Рівень    засвоєних    знань (оцінка    навчання)	Зміна учасників. Засвоєння учасниками деяких фактів, навичок та принципів. А також формування здібностей користуватися ними. Будь-які зміни персоналу, які сприяють ефективній роботі: позитивний настрій, підвищення професійної мотивації, зміна роздумів, підвищення рівня команди, отримання конкретних знань (навчальний результат).	самоаналіз, самооцінка учасників тренінгу про зміни в настрої, роздумах та їх коментарях, які викладені в оціночних анкетах; спостереження тренера-консультанта під час навчання, аналіз змін учасників тренінгу к кінцю навчання та їх описування в звіті по результатам проведення тренінгу; вправа по ходу та в кінці тренінгу на освоювання та використання набутого змісту (групові та індивідуальні, письмові, усні, у вигляді рольових ігор, проектна діяльність).

3.Рівень ефекту

Зміна результату діяльності організації. Вплив навчання на роботу організації (підвищення ефективності) в цілому.

ТРЕНЕРСЬКИЙ ПОРТФОЛІО

Вправи як форма тренінгової роботи надзвичайно ефективно допомагають тренеру вирішити основні завдання, що виникають у процесі групового навчання. Вони полегшують процедуру знайомства учасників тренінгу, дають можливість з'ясувати їхні очікування від тренінгу, сприяють досягненню згуртованості групи, полегшують міжособистісне спілкування, стимулюють взаємодію людей між собою, допомагають сформувати команду однодумців, дають можливість тренеру правильно діагностувати стан групи в кожний період часу, своєчасно попередити можливі конфлікти між учасниками, чергувати інтелектуальну працю з необхідним фізичним навантаженням, загалом успішно розпочати, провести і завершити тренінг.

Тренер використовує вправи для досягнення найрізноманітніших цілей - наприклад, для заохочення слухачів до відвертого спілкування, оприлюднення ними перед групою набутого професійного та життєвого досвіду; вирішення специфічних навчальних завдань щодо закріплення тренінгового матеріалу та вироблення потрібних навичок тощо. Вдало підібрані вправи роблять тренінг приємним і цікавим, створюють атмосферу дружнього до учасників середовища навчання. Далі в цьому розділі представлені найбільш поширені вправи, які неодноразово довели свою ефективність у практичній роботі.

ВПРАВИ ДЛЯ СПРИЯННЯ ЗНАЙОМСТВУ УЧАСНИКІВ

"Особистий момент".

 Мета - сприяти знайомству за допомогою використання звичайних особистих речей учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень (за наявності великої групи, можна об’єднати її на підгрупи, які створюватимуть власні невеликі кола). Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: учасники розміщуються на стільцях по колу. Тренер пропонує кожному знайти в себе будь-яку річ (на тілі, у кишені, гаманці, сумці тощо), яку учасник вважає унікальною для інших, але звичною для себе, та розповісти групі історію цієї речі. Один член групи (або сам тренер) починає вправу, далі по черзі її продовжують усі учасники. Модифікований варіант цієї вправи: перший учасник бере в руки якусь власну річ і від її імені розповідає про себе (наприклад, "я - олівець Тетяни, знаю її не дуже давно, але можу розповісти про неї таке..."). Далі так само, по черзі, від імені будь-яких особистих речей розповідають про себе всі учасники групи. Під час вправи тренер фокусує увагу членів групи на тому, що вміння розкритися перед іншими - важлива особистісна якість, що сприяє встановленню контакту з людьми. Якщо людина не відкрита, не бажає розповідати про свої переживання й надії, промахи й невдачі, це, з одного боку, створює в інших враження успішності, добробуту цієї людини, але з іншого-заважає побудові щирих стосунків, взаємодопомозі в групі.

«Прядіння пряжі».

Мета - дати можливість учасникам ближче познайомитися в процесі виконання спільної справи. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - клубок довгої мотузки, килим на підлогу. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для розташування учасників по колу на підлозі. Процедура: учасники групи сидять на підлозі на килимі за колом, у центрі якого лежить клубок мотузки. Тренер пропонує уявити, що група разом зараз прястиме пряжу. Перший учасник бере клубок, перебирає кінець мотузки пальцями, імітуючи прядіння, і одночасно розповідає про себе. За сигналом тренера кінець мотузки передається сусіду, той розповідає щось про себе, і так далі, доки коло замкнеться.

"Емоції та ситуації".

 Мета - дати можливість учасникам спільно переживати якусь ситуацію. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для пересування всією групою. Процедура: учасники стоять у колі. Тренер інструктує: "Зараз ми ходитимемо по кімнаті, і той, чиє ім'я я назву, має запропонувати продовження ситуації, яку я розповідатиму. Я починаю: "Ми йдемо в гущавину лісу...". Далі, через кожні 20-30 секунд, тренер називає ім'я наступного учасника.

                                                           ***

         Мета: знайомство учасників/учасниць групи для створення комфортної атмосфери для подальшої роботи.

Метод: індивідуальна робота, робота в парах (залежно від обраного знайомства). Час виконання: 10-15 хвилин залежно від виду знайомства.

 Історія імені

Всі присутні по колу називають своє ім'я та коротко розповідають історію свого імені.

Історія з дитинства

Всі присутні по колу передають камінець, і людина, яка його отримує, називає своє ім'я і розповідає спогад з дитинства, пов'язаний з природою.

Я хочу вам  представити...

Група об'єднується в пари. В парі кожен і кожна розповідають про себе протягом 3-5 хвилин. Після цього презентують своїх сусідів у загальному колі.

Я - через десять років

Всі присутні по колу називають своє ім'я і презентують свою діяльність, організацію, захоплення... через 10 років.

Тренерські нотатки:

Виконуючи вправу, важливо пам'ятати правило позитивності та добровільності. В перший день краще зробити знайомство коротким та особистим. Для забезпечення рівних можливостей важливо не виділяти професійний досвід учасників при першому знайомстві.

"Щоб говорити правду".

 Мета - дати можливість учасникам, які вже знайомі і були разом упродовж певного часу, дізнатися один про одного щось нове. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення відсутні. Процедура: учасники розташовані на стільцях по колу, по черзі повідомляють про себе чотири твердження. Три з них - правильні, одне - неправильне. Інші учасники, які слухають повідомлення, занотовують те, що вони вважають неправильним твердженням. Після того, як усі повідомлення зроблено, учасники порівнюють свої здогади. Під час цієї вправи інколи трапляються справжні сюрпризи.

«Чим ми схожі».

Мета - дати можливість членам групи відчути подібність одного до одного. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: учасники сидять на стільцях по колу. Тренер запрошує в центр кола одного з учасників, підкреслюючи його подібність до себе за якоюсь більш чи менш узагальненою ознакою (наприклад, "Надіє, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас із тобою однаковий колір волосся", "Іване, вийди, будь ласка, до мене, тому що ми обидва є жителями Землі" тощо). Означений учасник виходить у центр кола, і своєю чергою запрошує вийти наступного учасника, схожість із яким називає. Вправа триває, поки всі члени групи опиняться разом у центрі кола. Тренер підкреслює, що всі учасники подібні, тобто вони є гурт.

"Перетворення".

Мета – надати можливість членам групи виразити себе через різні асоціації, підкреслюючи елементи подібності. Час – 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення відсутні. Процедура: учасники сидять на стільцях по колу. Тренер пропонує учасникам завершити кілька речень: "Якби я був книгою, то був би...". Усі відповідають по черзі (відповіді, природно, зводяться до не багатьох варіантів, наприклад, словник, книга поезій, енциклопедія тощо). Так само, тренер пропонує ще кілька речень, замінюючи ключове слово, яким є узагальнююча категорія (книга, їжа, пісня, музика, явище природи, вид транспорту тощо). Знов відповіді різні (їжа – каша, пиріжок, картопля тощо; явище природи – дощ, вітер, сніг тощо), але всі вони стосуються однієї категорії. Наприкінці вправи тренер підкреслює, що при всій індивідуальній різниці асоціативного ряду всі відповіді належать до спільних категорій, тобто всі учасники – особистості, але вони подібні один до одного, тому являють собою команду.

"Цікаве ім'я".

Мета - сприяти знайомству за допомогою розповіді про своє ім'я. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень (за наявності великої групи, можна об’єднати її на підгрупи, які створюватимуть власні невеличкі кола). Матеріали-не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: учасники розміщуються на стільцях по колу. Тренер пропонує кожному розповісти щось цікаве, кумедне, незвичайне про своє ім'я, щоб допомогти іншим запам'ятати ім'я промовця та асоціювати це ім'я з конкретною особою члена тренінгу.

"Знаки Зодіаку".

 Мета - сприяти знайомству за допомогою рухів. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для рухів. Процедура: учасники розміщуються стоячи по колу. Тренер пропонує учасникам вишикуватися в лінію відповідно до місяця народження кожного (наприклад, щоб ліворуч стояли народжені в січні, далі - в лютому і т.д.), але повідомляти іншим свій місяць/день народження дозволяється лише мовчки, використовуючи рухи, міміку. Коли учасники вишикувалися, тренер просить їх назвати вголос день свого народження. Тренер сприяє тому, щоб можливі помилки й непорозуміння слугували створенню веселої атмосфери, сприймалися з гумором, без образ.

«Моменти в житті».

 Мета - сприяти знайомству учасників. Час -5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - аркуші паперу, тверді основи для письма, олівці, ручки. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: учасники отримують письмове приладдя і розташовуються на стільцях по колу. Тренер пропонує кожному сформулювати тему щодо особистого життя (про незвичайний факт біографії, кумедну, дивовижну історію тощо), яку учасник може розповісти іншим членам групи. Тренер збирає аркуші, зачитує зміст і представляє автора.

"Інтерв'ю".

Мета - сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для роботи в парах. Процедура; учасники стоять по колу. Тренер пропонує кожному обрати незнайомого партнера (або, якщо всі незнайомі і вагаються обрати пару, проводить вправу "розрахунок на перший-другий"). Учасники по черзі беруть один у одного інтерв'ю з метою дізнатися про іншого щонайменше три будь-яких факти. Далі кожний учасник пари по черзі представляє іншого учасника всій групі і розповідає, про що зміг дізнатися.

« Так – Ні»

Мета – сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень.

Діти стають у коло. Учитель називає якість ваших друзів. Якщо вам до вподоби –плескаєте в долоні, якщо ні - тупаєте ногами.(добрий, веселий, щедрий, злий і т.д.

"Візитка".

Мета – сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - папір, клей, олівці, фломастери, ножиці. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для виготовлення візиток. Процедура: учасники розташовані на стільцях по колу, мають вільний доступ до канцелярського приладдя. Тренер пропонує кожному зробити графічне зображення візитки для свого сусіда і представити його всій групі.

«Снігова куля»

            Мета – сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин.

Кількість учасників - без обмежень. Перший учень називає своє ім’я, другий – ім’я першого, потім своє, третій – ім’я першого, другого, потім своє, і. д.  

«Це чудово!»

 Мета – сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для створення вільного півкола. Процедура: учасники стоять півколом, достатньо великим, щоб промовцям було зручно виступати. Тренер пропонує кожному по черзі вийти в центр півкола і розповісти про якусь свою якість, уміння чи талант (наприклад, "я люблю танцювати", "я вмію стрибати через калюжі" тощо). У відповідь на кожне таке висловлювання всі, хто стоїть у півколі, повинні хором відповісти: "Це чудово!" і одночасно підняти вгору великий палець.

«Я пишаюсь»

      Мета: проаналізувати свої позитивні власно набуті риси характеру чи вміння. підвести учасників до адекватної самооцінки.  індивідуальна робота, обговорення у загальному колі. Час виконання: 15 хвилин.

Опис вправи:

1.     Запропонуйте кожній присутній людині за правилом добровільності структуровано по колу сказати про себе "Я пишаюся..." та назвати рису свого характеру або навичку, набуту свідомо.

2.     Обговоріть труднощі, які виникли у групи під час проведення вправи. Чому потрібно виконувати цю вправу? В яких життєвих ситуаціях корисно виконувати цю вправу?

Тренерські нотатки:

При виконанні цієї вправи часто виникають різні несподіванки. Деякі люди відмовляються виконувати цю вправу, їм складно говорити про себе, а тим більше пишатися собою. Можна запропонувати цій людині подумати та послухати інші відповіді або замінити слова "Я пишаюсь..." на "Мені подобається в собі...". Обов'язково поверніться до цієї людини, коли всі проговорять завдання.

«Герб»

Мета: визначити власні життєві цінності успіхи, орієнтири.

Метод: індивідуальна робота, обговорення у загальному колі. Час виконання: З0 хвилин.

Опис вправи:

1.     Роздайте "Герби"  і запропонуйте всім присутнім на тренінгу намалювати свій власний герб.

2.     Презентуйте роботу у загальному колі. Якщо час обмежений, запропонуйте групі відкрити 1-2 віконечка.

Тренерські нотатки:

Зверніть увагу всіх присутніх на те, що відповіді на всі питання крім 5 потрібно намалювати. Зауважте, що ніхто не буде оцінювати художній рівень малюнків.

Презентацію можна проводити як у загальному колі, так і в малих групах або в парах. Можна розкривати декілька віконечок на вибір тренерів або учасників/учасниць в залежності від ситуації.

Розкриваючи віконечка, пропонуйте учасникам говорити, що саме вони намалювали.

Деколи виникають складнощі щодо останнього віконечка. Тренери мають бути чутливими в цій ситуації і розуміти, що те, що ми малюємо в 6 віконечку, це те, про що ми мріємо. Тому важливо обговорити це, що щоб ми вже сьогодні шукали можливості реалізувати ці мрії.

«Співрозмовник»

Мета – сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Візуально вивчаємо один одного 4 хвилини. Згодом необхідно розповісти про співрозмовника: "Я бачу перед собою..." (говоримо лише про зовнішній вигляд, не вживаємо оціночні поняття, а також слова з інформацією про особистісні якості людини). Міняємося місцями. Ускладнюємо завдання: по черзі розповідаємо про співрозмовника, якою він був дитиною у 5 років (за 3хв).

«Риси характеру»

Мета – сприяти знайомству учасників. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Розповісти коротко про ту якість людського характеру, яку ви цінуєте понад усе, не називаючи її. Всі повинні відгадати :"Як вам здається, про яку рису характеру розповідь?"

«Компліменти».

Мета – надати можливість учасникам висловитися на адресу колег по групі. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - м'яч. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для кидання м'яча в колі. Процедура: учасники стоять у колі. Тренер пропонує придумати компліменти партнерам, перший говорить комплімент і кидає м'яча учаснику, якому цей комплімент призначений. Цей учасник кидає м'яча іншому, якому хоче сказати свій комплімент, і так далі. Тренер стежить, щоб комплімент отримав кожний учасник.

"Спитай –  відповім".

 Мета – сприяти формуванню уміння учасників ставити запитання, долати почуття ніяковості, незручності, якщо вони не звикли вільно й чітко це робити. Час –  із розрахунку приблизно 2 хвилини на кожного учасника. Кількість учасників –  без обмежень. Матеріали –  картки з запитаннями за темою заняття, заздалегідь підготовленими тренером. Особливі вимоги до приміщення –  столи для письма. Процедура: тренер роздає кожному учаснику по одній пронумерованій картці з одним запитанням, яке стосується теми, котра вивчається на занятті; попереджає, що по ходу заняття запропонує відповісти на це запитання і що відповідь є невід'ємною частиною навчання. По ходу обговорювання відповідної теми в доречних місцях тренер запитує: "У кого знаходиться картка номер...". Учасник, який отримав картку з відповідним номером, зачитує запитання вголос і дає відповідь. Ця вправа сприяє концентрації уваги до обговорюваного матеріалу, а також призвичаює учасників до постановки запитань.

"Моє послання у світ".

 Мета – надати можливість учасникам потренуватися у чіткому викладанні своїх думок, доброзичливому сприйнятті думок інших, навіть якщо вони не завжди зрозумілі. Час - 5 хвилин на кожного учасника. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - приладдя для письма та малювання. Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці. Процедура: учасники сидять по колу; тренер повідомляє інструкцію:

1.Сформулюйте та запишіть коротке повідомлення, гасло, з яким ви хотіли б звернутися до людей (ваше послання в світ).

2.Визначте, хто з відомих персонажів (літературних, кінематографічних, казкових, політичних, спортивних, мистецьких тощо) найбільшою мірою відповідає вашим вимогам для оприлюднення цього послання перед усім світом.

3.Складіть п'ятихвилинне повідомлення від імені цього персонажу, щоб якомога повніше відобразити в ньому суть вашого послання у світ.

4.Продемонструйте по черзі свої послання, кожному відводиться не більше 5 хвилин.

Під час виконання вправи тренер стежить за регламентом; через 5 хвилин перериває учасника незалежно від того, закінчив він промову чи ні. Корисно вести відеозапис, щоб учасники могли згодом побачити й почути себе самі; на власні очі оцінити доступність своїх послань для розуміння іншими людьми. Можна також, за індивідуальною згодою кожного учасника, дати іншим можливість висловити своє розуміння почутого, оцінити ступінь його зрозумілості та легкості сприйняття. Тренер ініціює обговорення виступів, звертає увагу учасників на ті елементи, завдяки яким промова була зрозумілою та прийнятою, або навпаки, викликала сумніви та недовіру (особливо зручно при цьому користуватися відеозаписом).

"Непотріб".

 Мета – надати можливість учасникам потренуватися у рекламуванні не дуже потрібного "товару", дотримуючись умов толерантного спілкування. Час – 10 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали – не потрібні. Особливі вимоги до приміщення – відсутні. Процедура: учасники сидять по колу; тренер пропонує кожному назвати ім’я та одну річ, яка йому не потрібна, але не викликає відрази (наприклад, "чоботи 47-го розміру", "яскраво-зелена краватка", "каструля з діркою" тощо). Тренер записує ці речі; коли всі висловилися, пропонує учасникам розрекламувати чужі непотрібні речі так, щоб той, хто назвав відповідну річ, забажав її "придбати". Якщо в ході "рекламування" хтось припустить висловлювання, яке викличе погіршення емоційного стану, огиду іншого учасника, «винний» продовжує працювати стоячи; при повторній помилці - поза загальним колом і мовчки. Після закінчення вправи тренер ініціює обговорення результатів, фокусуючи увагу на ефективності емоційних, адресованих конкретній особі висловлювань та неефективності дублювання або пародіювання відомих рекламних слоганів, недоцільності непереконливих, незакінчених формулювань. Ця вправа буває особливо корисною, коли тренінг спрямований на навчання учасників методам заохочення людей до участі в профілактичних програмах.

"П'ять добрих слів".

Мета – надати можливість учасникам висловитися на адресу колег по групі. Час – до 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - приладдя для письма й малювання. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: учасники об’єднуються у  підгрупи по п'ять осіб, розташовуються на стільцях колами, отримують вільний доступ до приладдя для письма й малювання. Тренер пропонує кожному учаснику обвести свою долоню на аркуші паперу й позначити на малюнку своє ім'я. Далі аркуш передається сусідові праворуч, натомість попередній учасник одержує малюнок від сусіда ліворуч. В одному з "пальців" отриманого малюнка позначається якась приваблива риса власника "долоні" (наприклад, "ти дуже добрий", «ти завжди заступаєшся за слабких", "мені дуже подобаються твої історії"" тощо). Вправа триває поки заповнена записами "долоня" повернеться до власника. Коли всі п'ятірки закінчили вправу, тренер збирає малюнки й зачитує "компліменти", а учасники групи повинні здогадатися, кому записи призначаються. Наприкінці вправи тренер повертає власникам їхні "долоні". Якщо регламент тренінгу дозволяє збільшити час на цю вправу, можна провести усне обговорення або письмово відповісти кожному учаснику на запитання "Які почуття у Вас виникли, коли Ви читали записи на своїй паперовій долоні? Чи всі Ваші чесноти, які написали інші, Вам відомі?"

«На якого казкового героя я схожий?»

 Мета – надати можливість учасникам висловитися на адресу колег по групі, виражаючи себе через асоціативні уявлення. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - м'яч. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для кидання м'яча в колі. Процедура: учасники стоять у колі. Тренер пропонує пригадати відомих казкових героїв, подивитися уважно на всіх присутніх, кожному учасникові обрати серед інших людину, яка викликає в нього асоціації з яким-небудь персонажем казки (героєм мультфільму). Тренер пропонує кожному запам'ятати, від кого він одержуватиме м'яча, і що при цьому буде сказано. Перший учасник, який має м'яча, кидає його обраній людині і говорить, кого саме нагадує адресат (наприклад: "Галино, мені здається, що ти схожа на Русалоньку" тощо). Той, у кого опинився м'яч, кидає його іншому учаснику, називаючи персонаж, з яким асоціюється ця людина. Вправа триває поки м'яч побуває в кожного учасника. Останній учасник, до якого потрапив м'яч, повертає його тому, від кого отримав, і висловлює свою думку щодо повідомленої асоціації (наприклад: "Вітю, ти сказав, що я схожа на Русалоньку, а насправді я ототожнюю себе з Дюймовочкою"). Доки всі учасники висловляться щодо отриманих асоціацій, вправа триває у зворотному напрямі.

«Шеренга»

        Мета: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного.

 1). Вишикуватися у шеренгу (шеренги) таким чином, щоб поряд із тренером знаходився найвищий, у кінці шеренги - найнижчий ростом. Перевіряє тренер або інша шеренга.2) Коло тренера повинен стояти той, хто має найтемніше волосся, на протилежному кінці шеренги - світловолосий.3) Початок шеренги - той, хто народився 1 січня, кінець -31 грудня.

«Ніхто не знає…»

Мета: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного. Кидають один одному м'яч зі словами: "Ніхто з вас не знає, що я..."

 «Привітання»

          Мета: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного. Вітаються з усіма за руку (за годинниковою стрілкою) називаючи своє ім’я.

«Не повторне вітання»

       Мета-дати можливість учасникам відпочити, одночасно дізнатися якомога більше інформації один про одного. Час-5 хвилин. Кількість учасників-без обмежень. Матеріали - не потрібні. Учасники по одному виходять у центр кола. Той, хто знаходиться у центрі, вітається з усіма називаючи своє ім’я. Наступний учасник не повинен повторювати цього вітання.

«Вітання невербальне»

        Мета – надати можливість учасникам потренуватися у невербальному вітанні один до одного. Учасники стоять у колі, повертаються по часовій стрілці один до одного, називають своє ім’я. Треба привітатися невербальним способом. Наступний учасник не повторює вже використаний жест.

«Квіточка»

        Мета: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного. Обладнання: вирізані квіточки на кожного учасника.

Вчитель роздає квіточки і пропонує з цих квітів сплести віночок.

Діти по черзі виходять до дошки, називають своє ім’я, улюблене заняття і прикріплюють квіточку.

-         Я – Катя. Люблю малювати.

-         Я – Оля. Люблю … 

«Я обираю…»

        Мета: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного. Обладнання: м’яч. Кидаємо м'яч та називаємо ім'я того, кому кинули. Учасник з м'ячем повинен прийняти будь-яку позу, всі повторюють її за ним. Вправу повторюємо кілька разів.

« Слабкі і сильні можливості»

       Мета. Сприяти формуванню навичок рефлексії та толерантного ставлення до людей. Обладнання: папір, ручки.

      Учасникам пропонується розділити аркуш навпіл по горизонталі. Над першою колонкою написати: «Мої сильні сторони». Над другою: «Мої слабкі сторони». Потім поділити аркуш на 3 колонки по вертикалі й підписати їх: фізичні, психологічні; духовні особливості. Кожному пропонується проаналізувати свої сильні та слабкі сторони й заповнити таблицю. Через 10 хв. тренер пропонує бажаючим поділитися з групою своїми думками, розказати про свої сильні та слабкі сторони.

ВПРАВИ ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ ОЧІКУВАНЬ УЧАСНИКІВ

Це особливо важливо, коли тренінг триває довше, ніж один день або тема уроку продовжується де кілька занять. Якщо учасники висловлюють свої сподівання і очікування щодо занять кожного дня (уроку), це допомагає тренеру визначити, на чому робити наголос, і створює певну особисту відповідальність учасників стосовно мети їхнього навчання.

"Незакінчені речення".

Мета - дати можливість учасникам визначити свої очікування. Час - до 10 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - аркуші паперу, відповідно до числа учасників, з чотирма незакінченими реченнями, ручки. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: тренер роздає кожному учаснику аркуш паперу, на якому написані такі незакінчені речення: а) від тренера я очікую...; б) від інших учасників я очікую...; в) від себе я очікую...; г) мета, яку я маю намір досягти - .... Тренер пропонує кожному відповісти на запитання одразу, або після короткого обговорення в парах, малих групах, всією групою, потім збирає заповнені аркуші. Коли тренінг завершиться, ці аркуші будуть роздані учасникам знову, щоб вони могли вирішити, якою мірою тренінг задовольнив їхні очікування. Це допоможе учасникам у виробленні підсумкової оцінки тренінгу.

«Пісочний годинник»

        Мета: з'ясувати очікування учасників щодо тренінгу, визначити питання, на які доцільно звернути увагу в процесі роботи з групою.

Обладнання: листок ватману з намальованим на ньому великим пісочним годинником, ручки, стікери, вирізані у формі кружечків.

Кожному учаснику роздається по три кружечки, які символізують піщинки, і пропонується написати свої очікування стосовно тренінгу. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування і наклеює їх у верхній частині пісочного годинника. Останніми свої очікування зачитують тренери..

«СМС-повідомлення»

       Мета: актуалізувати досвід учасників, набутий під час роботи  напередодні. Обладнання: плакат із зображенням мобільного телефону та написом «СМС-повідомлення», стікери (за кількістю учасників).

Тренер пропонує учасникам написати на стікері СМС-повідомлення ведучому популярної телевізійної ігрової програми на тему «Що для мене було найбільш цікавим на попередніх заняттях тренінгу?». Через 5 хвилин учасники по черзі зачитують свої СМС-повідомлення й приклеюють стікери з його текстом на плакат.

«Зоряна мапа неба»

          Мета: допомогти учасникам визначитися з власними очікуваннями від тренінгу.

Обладнання: вирізані з кольорового паперу зірки (по дві на кожного учасника), клей, великий плакат темно-синього кольору (два склеєних аркуші фліп-чарту) з написом вгорі «Зоряна мапа неба».

Тренер звертає увагу учасників на мету та завдання тренінгу, ознайомлює їх з програмою першого дня, в разі необхідності відповідає на запитання.

На наступному етапі учасники отримують по дві кольорові зірки, на яких вони записують свої очікування: на одній – від тренінгу в цілому, а на другій – від першого дня.

Потім по колу учасники проговорюють свої очікування, а тренер клеїть зірки до «Зоряної мапи неба» таким чином, щоб обидві зірки кожного учасника були поруч. Наприкінці вправи проводиться загальне обговорення.

«Очікування»

     Мета: визначити очікування учасників/учасниць від тренінгу.

Метод: індивідуальна робота, обговорення у колі. Час виконання: 10 хвилин.

Опис вправи:

1.     Запропонуйте

учасникам/учасницям за правилом добровільності по колу сказати: "Від сьогоднішнього тренінгу я очікую..."

2.     Обговоріть, для чого визначати мету та очікування на початку якої б то не було  вправи.

Тренерські нотатки:

Виконання вправи має починати учасник/учасниця добровільно. Краще, коли тренери не говорять першими.

Важливо, щоб учасники проговорювали всю фразу: "Від сьогоднішнього тренінгу я очікую..."

"Чарівна подушка".

Мета - дати можливість учасникам висловити свої бажання, і при цьому відчути, що інші уважно слухають ці бажання, сприймають їх. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - маленька подушка. Особливі вимоги до приміщення - достатність простору для утворення кола. Процедура: тренер повідомляє, що є чарівна подушка, яку покладено в центрі кола, і кожний учасник, по черзі, має, сидячи на ній, розповісти групі про свої очікування від тренінгу та про бажання, які виникають із цього приводу.

"Чотири сфери".

Мета - дати можливість учасникам висловити свої очікування. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: тренер повідомляє, що люди звичайно вкладають енергію в різні сфери свого життя, з яких можна умовно виділити такі - власне тіло, життєва діяльність, контакти з іншими людьми, фантазії. Він пропонує подумати й написати, як учасники використали б свою енергію й час, якщо можливості були б необмеженими; які бажання й очікування мають учасники на найближчий день, тиждень,

місяць, півроку, п'ять років, розподіливши записи за такими чотирма сферами: а) що робитиме учасник для фізичного аспекту особи - зовнішньої краси, фізичного здоров'я (тіло); б) для професійної кар'єри, позапрофесійних інтересів (діяльність); в) для родини, друзів (контакти); г) для творчості, майбутнього, наприклад, для міста, країни, людства (фантазії).

Потім група коротко обговорює записані очікування/бажання, намагаючись уявити, чи енергія розподіляється рівномірно між цими чотирма сферами, чи рівноваги немає, а превалюють очікування в певних сферах.

РУХАВКИ

Рухові вправи є обов'язковою частиною будь-якого тренінгу, особливо доречні вони у програмі тренінгу з формування здорового способу життя. Адже окрім того, що вони активізують психофізіологічні процеси організму, підвищують увагу учасників, сприяють створенню невимушеної довірливої атмосфери тренінгу, певні рухавки демонструють людям форми й методи фізичної активності, які варто застосовувати в житті постійно.

Рухові вправи можуть виконуватися в різних формах - у парах; усіма учасниками групи, які стоять колом; усіма учасниками групи, які хаотично пересуваються в приміщенні тощо. Основне завдання тренера щодо рухавок - дати учасникам чітку інструкцію та стежити за дотриманням умов безпеки під час виконання вправ.

«Будь уважним»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити, орієнтація на дію одне одного. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Тренер називає числа, відразу ж після того, як число назване, повинно встати саме стільки людей.

«Диригент»

          Мета: підготувати учасників до подальшої роботи.

Хід проведення: Усі учасники сідають в коло. Вони – хор. Один з учасників стає до інших обличчям. Він – диригент.  За його командою всі одночасно починають співати якийсь звук, наприклад «А – а – а – а» Диригент за допомогою рухів рук намагається зробити так, щоб вся група звучала в унісон. Можна повторити гру кілька разів з різними «диригентами».

"Амеба".

Мета –  довести учасникам, що для ефективної роботи у команді не обов'язково потрібний лідер у традиційному розумінні. Час –  10 хвилин. Кількість учасників –  у межах 10-20 осіб. Матеріали –  не потрібні. Особливі вимоги до приміщення –  достатність простору для руху всією групою. Процедура: тренер пропонує учасникам зібратися разом в одному з кутів кімнати та покласти одну руку на плече іншого члена групи; пояснює, що в такий спосіб утворена "амеба", яка може рухатися лише всіма своїми частинами разом; якщо учасник у русі відпускає плече сусіда, він має негайно перехопитися за плече іншої людини. Тобто рухатися "амеба" може лише всіма частинами одночасно; у неї немає голови і хвоста (тобто лідерів та відстаючих); у будь-який момент будь-хто може стати "ведучою частиною амеби", переклавши руку на плече іншого члена групи, якщо так буде зручніше долати перешкоду рухові. Далі тренер споруджує короткий вузький прохід (наприклад, із зіставлених поряд стільців) до іншої частини кімнати, і пропонує "амебі" потрапити через цей прохід до іншого кута кімнати, не "загинувши", тобто не розриваючи цілісність частин. Коли група перебралася через прохід, тренер ініціює обговорення проблеми лідерства та скоординованої командної роботи, фокусуючи увагу на тому, що в залежності від ситуації будь-який член групи може в будь-який момент взяти на себе ініціативу, якщо це сприятиме вирішенню завдань тренінгу

"Загальний ритм".

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер кілька разів поспіль плескає в долоні з певною швидкістю, задаючи тим самим ритм, який учасники, розташовані колом стоячи, повинні відтворити й підтримувати в такий спосіб: учасник, що стоїть праворуч тренера, робить одне плескання, наступний за колом учасник-також одне  плескання, і так далі кожний учасник по черзі робить одне плескання у ритмі, заданому тренером. Правильне виконання вправи справляє враження, начебто в заданому ритмі плескає одна людина, а не всі члени групи по черзі. Варіант виконання вправи. Ведучий виконує оплесками нескладну музичну композицію - коротку з чітким ритмом. Потім кожний учасник по черзі її повторює. Ще варіант: можна одночасно вибивати композицію всією групою.

«Якщо хочеш бути здоровим»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Якщо хочеш бути здоровим, Роби так... (руки вгору)

Якщо хочеш бути здоровим, Роби так... (руки вниз)

Якщо хочеш бути здоровим,

Посміхнись і будь бадьорим.

Якщо хочеш бути здоровим,

Роби так...                              (повороти вправо, вліво)

Якщо хочеш бути здоровим,

Дихай так...                            (вдихають носом, видихають ротом)

Якщо хочеш бути здоровим

Роби так...                               (крокують на місці)

«Роби разом»

      Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

         Вперед чотири кроки,

Назад чотири кроки,

Рученятами – хлоп-хлоп,

Ноженятами – топ-топ,

Очами покліпаєш

І трішечки пострибаєш.

   

«Посмішка»

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Тренер пропонує учасникам підвестися, встати в коло та передати посмішку по колу справа наліво, потім у протилежному напрямку.

***

        

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи

          Ми – березки і клініці:

В нас тоненькі стовбурці (встати)

Ми в стрункі стаєм рядки,

Випрямляєм гілочки (руки перед собою)

Ледь зіп’явшись з корінців

Достаємо промінці ( руки вгору)

Ми стискаємо їх вогонь

В зелені своїх долонь (стиснути кулачки)

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці ( нахили тулуба)

Ще верхівки кожен ряд

Нахили вперед-назад (нахил голови вперед-назад).

***

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші   

           Що ж, мабуть прийшла пора

     Трохи відпочити.

      Я вас хочу на рухавку,

      Друзі запросити.

      Раз, два ,три, чотири

      Розболілась голова

      Треба трішки відпочити,

      Щоб нового ще навчитись,

      Підтягнулися, присіли,

      Пострибали, знову сіли.

      Вийшла пауза мала – до роботи  нам пора

      (автор руханки Слинько Л.Г. Софіївський район Миколаївська СЗШ)

«Фруктовий коктейль»

      Щоб об’єднати присутніх в 3 групи можна провести рухавку «Фруктовий коктейль»

      Тренер: Прошу всіх підвестись, стати в коло. А тепер, запам’ятай свою назву:     «Банан, лимон, апельсин, …».  Запам’ятали?

      Увага! Я- бармен, хочу приготувати коктейль з бананів. («Банани» повинні    помінятися місцями, хто останнім намагається стати в коло – стає барменом і замовляє свій коктейль).

       Рухавку необхідно проводити швидко і з гарним настроєм. Потім запропонувати групам «бананів»,….. зайняти визначені для їх неї роботи місця.

«Знайди свою групу»

        Щоб об’єднати присутніх в 4-5 груп можна провести енергізатор                 «Знайди свою групу»

             Тренер  до заняття на стікерах малює різноманітні позначки (сонечка, квітку, листочок, зірку і т.д.) Виготовляє їх по кількості членів групи. В ході заняття тренер закріплює їх на спинах учасників, які за допомогою невербального спілкування повинні знайти свою групу.

             (автор єнергізатору-об´єднань  у групи Малишко Є.Г., методист по роботі з дитячими організаціями м. Марганець)

«Летить по небу шар»

         Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

 Діти повторюють за тренером слова, що супроводжуються відповідними рухами:

      «Летить, летить по небу шар,

        По небу шар летить,

        Та знаємо ми, що шар оцей

        Ніяк не відлетить» 

(Слова и рухи повторюються вдруге, але тепер слово «шар» не             промовляється вголос, а лише показується руками. Наступного разу, повторюємо ті же слова, ми не промовляємо, а лише показуємо рухами і «шар», і «летить».Так ми повторюємо задану фразу доки всі слова не замінимо жестами, а залишиться лише: «по», «та», «що», «цей».

«Ліліпути та велетні»

  Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Тренер запитує у дітей, чи знають вони, що таке «ліліпути» та пропонує їм показати, зобразити його. Потім запитує, що така «велетень» і також показати. Далі запитує чи багато діти знають рослин і тварин. І дає таке завдання: «Коли я буду називати будь-яку рослину, ви маєте показувати « ліліпута», а коли я буду називати тварину – «велетня».

( автор рухавки Довгопола Людмила, смт . Покровське, Покровська СШ № 2).

***

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

                      Руки вгору, руки так ( в сторони),

                 Руки вгору, як вітряк,

                 Знову вгору, знову так (в сторони),

                 Знову в гору, як вітряк.

***

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річ ь у вірші      

                       Трава низенька-низенька (присіли),

                   Дерева високі-високі ( встали навшпиньки, руки вгору),

                   Вітер дерева колише-гайдає,

                   То вправо, то вліво нахиляє,

                   То вперед, то назад, то вниз пригинає.

                    Птахи летять, відлітають,

                    А діти за парти сідають.

( автор руханки Голобородько Л. А. , Широківський район, Водянська СЗШ).

***

  Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

                       1-2 – всі присіли,

                  3-4 – нахилились і з струмочка гарно вмились.

                  5-6 – всі веселі крутимось на каруселі.

                  7-8 – відпочили і за роботу дружно сіли.

***

          Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

                        Всі підняли руки -  «Раз!»,

                  На носках стоїть весь клас,

                  «Два» - присіли, руки вниз,

                  На сусіда подивись.

                  Будім  дружно ми вставати,

                  Щоб ногам роботу дати.

                  «Раз!» - присіли, «Два!» - піднялись,

                  Хай мужніє ваше тіло.

                  Хто старався присідати,

                  Може вже відпочивати.

( авто рухавки Щербакові С.І., Ново- московський р-н, Вільненська ЗОШ).

***

     Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

                         Раз, два – всі пірнають,

                    Три, чотири – виринають,

                    П´ять, шість – на воді

                    Кріпнуть крила молоді.

***

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

                    Облітав журавель

                    Сто морів, сто земель,

                    Облітав, обходив,

                    Крила, ноги натрудив,

                    Сів собі та й відпочив.

                    Раз, два, три – зробивши вправи ( тренер показує їх)

                    Далі в небо полетів.

***

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морю,

Рости, рости , тополеньку,

Все в гору та вгору!

Віточками нахилися,

Водиці напитися,

Спочинь собі, моя люба,

Та й більш не журися.

«Морозець – пощепи нам щічки»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші      

     Морозець, морозець,

Пощипав нам щічки,

Теплі валянки у нас,

Шубки  й рукавички.

Морозець, морозець –

Плещемо в долоні,

У дівчаток і хлоп’яток

Носики червоні.

«Морозенко»

          Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші

      Морозенко бородатий

Ходить-бродить коло хати

Та у вікна заглядає,

Хукне й нишком присідає.

А як вийдемо до нього,

Він мерщій від нас тікає.

Тай біжить, що на дорогах,

Ні єдиного слідка.

«Розминка»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші

       Щось не хочеться навчатись,

Треба вже й порозважатись,

Пострибати, політати,

Або лінощі прогнати.

«Гопи-скоки»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші

      Гопи-скоки  - руки в боки,

Прилітали три сороки,

Сілі вони на тинок,

Відпочили – і в танок

А сороки – крила в боки,

Невтомно стрибають гопи-скоки.

«Чики-брики»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші

      Чики-брики – всі встають

На зарядку всі ідуть.

Присідають, присідають,

Руки в сторони тримають,

Головою крутять сміло

Так , як соняшник, уміло.

А в долоні три хлопки –

Підстрибують малюки.

«Не свариться»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші

               Подвір’ям  курочка ходила,

          Маленьких діточок учила:

          Підніміть ви крила, усміхніться,

          Сонечку ясному покажіться. (піднімання рук через сторони вгору)

          Не свариться, помиріться,

          Подайте один одному ручки, посміхніться!(повороти тулуба з  

          витягненими руками вперед).

          Не сваріться, діточки, помиріться,

          Дайте один одному рученьки,

          Покружляйте, політайте ! ( беруться за руки і кружляють навколо

         себе).

«Годинник»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші

Ми по колу ідемо, хвилинки ведемо,

Тік-так, тік-так ( вправи для рук)

Як годину ми пройдемо,

Стрілку так ми повернемо,

Тік-так, тік-так ( вправи для тулуба).

Потім ще одну пройдемо,

Стрілку ще раз повернемо –

Тік-так, тік-так

Боком, підстрибом, уміло

Наженемо годину цілу

Тік-так, тік-так (вправи для ніг)

Будемо нижче нахилятись, до хвилинок приглядатись

Тік-так, тік-так (вправи для тулуба)

Потім дружно підстрибнемо,

Нову годину розпочнемо –

Тік-так, тік-так ( вправи для ніг).

 

«Мудрий хлопчик»

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші.

Хлопчик добрий, хлопчик мудрий,

Вправу нам придумай , любий,

А придумаєш – скажи,

Вправу всім нам покажи.(повторяють  рухи за учнем)

«Кволий»

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші.

              Якщо будеш такий кволий,

              То не виростеш ніколи,

              Ось виконуй з нами вправи,

               Станеш спритним, сильним, жвавим.( по черзі вінують по колу вправи)

              Гарно вправи робиш ти,

              Будеш сильним теж рости (хором промовляють учні)

«Шейпінг»

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Оголошуючи слова, учні імітують рухи, про які іде річь у вірші.

Що ж, мабуть, пора настала

Трохи відпочити.

Я хочу на шейпінг всіх вас запросити

Раз – підняли руки вгору, два – нахилилися додолу!

Руки в боки! Повернулись,

Нахилились – вправо, вліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири – набираємося сили!

Нахились, повернись, до товариша всміхнись.

«Веселі рухи»

         Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

(Учні виконують вправи за текстом)

Встаньте, діти, усміхніться

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній

 І до сонця потягніться

В різні боки нахиліться.

Покружляли, потяглися

 І до роботи знов взялися.

"Шикуймося за зростом".

 Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення – достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер розміщує учасників колом і пропонує заплющити очі. Не розплющуючи очей учасники мають вишикуватися за зростом. Можна робити кілька спроб.

«Людина-цифра».

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні Тренер називає цифри від 1-9, учасники за допомогою тіла показують їх в будь-якому положенні: сидячі, стоячі. Потім тренер називає двозначні цифри, учасники показують їх в парах, трьохзначні – трійками.

"Порадуй мене".

Мета - дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер розміщує учасників на стільцях колом, до центру якого запрошує одного члена групи; пропонує решті учасників уявити, що в цієї людини сьогодні день народження. Завдання групи - дати йому радість подарунками. Один з членів кола мовчки презентує свій подарунок протягом 5-10 секунд, користуючись рухами, мімікою, позами тіла тощо. Потім називає, що він хотів зобразити, міняється місцями з "іменинником". Далі кожний учасник по черзі повторює вправу, останнім виступає той, хто був "іменинником" спочатку. Якщо подарунок учасника виявився зрозумілим іншим членам групи, вони нагороджують цього учасника бурхливими гучними оплесками. Якщо ні - оплески лунають тихо, ледве-ледве.

"Сьогодні мені подобаються люди ..."

        Мета: послабити монотонність, збільшити енергетичний рівень всіх присутніх, заохочуючи до подальшої роботи.

Метод: робота у загальному колі. Час виконання: 5 хвилин.

Одна людина стає у центр кола, її стілець прибирають. Ведучий говорить: "Сьогодні мені подобаються ті, хто..." і називає зовнішню характеристику, спільну для якоїсь групи людей( колір одягу, колір очей, тип одягу і т.п.). Всі, хто підходить до цієї групи мають встати і помінятися місцями. Кому не вистачило місця, стає ведучим/ведучою.

"Фотомисливець"

       Мета: послабити монотонність, збільшити енергетичний рівень всіх присутніх, заохочуючи до подальшої роботи.

Метод: робота у загальному колі. Час виконання: 5 хвилин.

Запропонуйте групі уявити себе у ролі фотографа, який пішов на полювання, супроводжуючи свою розповідь рухами, які підтверджують слова:

мисливець прокинувся, потягнувся, взув правий чобіт, лівий чобіт, повісив на плече фото-рушницю, відкрив намет і пішов; потім побіг, швидше;

на лугу висока трава (руками нагинати траву); побачив річку, глибоку річку (рухи плавця);

прибіг на галявину, побачив зайця, сфотографував, побачив білку, сфотографував, побачив вовка, побіг назад; глибока річка, висока трава, забіг в намет і закрив його.

«Хендбол».

Мета - дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час 5

хвилин. Кількість учасників - без обмежень.

     Учасники стають у коло, нахиляються вперед, опускають руки, намагаючись торкнутися носків взуття. Ноги на ширині плечей. Зовнішні сторони ніг учасників, які стоять поруч, повинні бути щільно притиснуті одна до одної (начебто утворюється щільне коло ніг). Тренер пояснює правила гри. Ми будемо грати у футбол руками. Тому, до чиїх рук потрапить м’яч, повинен його закинути до  «воріт» (між ніг) суперника. Усі обороняють свої «ворота» руками. Ті, до чиїх воріт м’яч влучить   один раз, прибирають із захисту одну руку (ховають за спину). Ті, до чиїх воріт м’яч влучить вдруге, повертається на 180, і вже у такий спосіб захищають свої ворота.

"Заморожений".

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час – 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер розміщує учасників на стільцях колом, пропонує розділитися на пари. У кожній парі один учасник відіграє роль "замороженого", а другий – "реаніматора". За сигналом тренера "заморожений" завмирає, а "реаніматор" упродовж хвилини має "оживити" його, не торкаючись, не звертаючись до нього словами. Можна діяти тільки за допомогою рухів, погляду, міміки, рекомендується користатися засобами веселої, смішної пантоміми. Критерій "розморожування» – зміни виразу обличчя, посмішка, особливо цінно, якщо буде викликано сміх "замороженого".

«Чарівний стілець»

Мета: вивести з ролі людину, яка була в центрі уваги при виконанні емоційно складної вправи, і зняти напруження з групи.

Метод: робота у загальному колі. Час виконання: 15 хвилин.

Опис вправи:

1.          Запропонуйте людині, яка була у центрі уваги емоційно складної вправи, сісти на стілець у центрі кола. Стілець, що стоїть в колі, "чарівний". Людина, яка сідає на нього, позбавляється всіх недоліків, а у групи, що сидить навкруги, з'являється можливість сказати цій людині гарні і добрі слова.

2.          Обговоріть з групою і з людиною, що знаходилася в колі, їхні почуття. Запитайте, для чого було виконано цю вправу.

Тренерські нотатки:

Вправу можна проводити неструктуровано або по черзі. Якщо виконання вправи проходить недостатньо жваво, то тренери мають активно включитися, щоб витримати швидкий темп.

Не забувайте дякувати всім, хто висловився. В кінці вправи запитайте, як почуває себе людина, що знаходилася у колі, як почувалися інші, ті, що говорили приємні слова. Пам'ятайте, що ця вправа, навіть успішно проведена, не завжди до кінця виводить людину з її "емоційно травмованого" стану.

У кінці вправи зауважте, що "чарівний" стілець можна знайти завжди і всюди в любому приміщенні, там, де виникає в ньому потреба. Тренери також мають завжди пам'ятати про це.

"Оплески".

 Мета - дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер розміщує учасників на стільцях колом, послідовно кілька разів пропонує підвестися тим, хто має певне вміння чи якість, щось любить або бажає чомусь навчитися; інші учасники групи активно аплодують тим, хто підвівся. (Наприклад, "Підведіться з місць усі ті, хто вміє вишивати". Оплески! "Дякую, сідайте". "Підведіться з місць усі ті, хто вміє кататися на гірських лижах". Оплески! "Дякую, сідайте". Далі: "Підведіться з місць усі ті, хто любить дивитися серіали...", "Підведіться з місць усі ті, хто мріє навчитися грати у великий теніс..." тощо.)

"Броунівський рух".

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час – 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - шарфи, хустинки, якими можна зав'язати очі. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер розміщує учасників стоячи колом; роздає шарфи, хустинки, якими можна зав'язати очі (якщо їх немає, можна заплющити очі); пропонує повільно розпочати рух у будь-якому напрямі, змінюючи його як завгодно, намагаючись нікого не штовхнути; попереджає, що рух припиняється за його сигналом. Протягом трьох хвилин тренер стежить за безпекою виконання вправи, потім дає сигнал до завершення. Учасники повертаються на свої місця; коротко обговорюють, що вони відчували під час руху, яку роль відіграє групова довіра для створення безпечного середовища.

"Оптимальна дистанція".

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер розміщує учасників стоячи колом; пропонує розділитися на пари; повідомляє завдання: спілкуючись у парах, постійно змінюючи партнерів, знайти з кожним оптимальну відстань. Через одну-дві хвилини тренер дає сигнал припинити рух, зберігаючи оптимальні дистанції. Вправа повторюється кілька разів.

"Перебудова".

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер пропонує учасникам безперервно рухатися в хаотичний спосіб; попереджає, що кожні 10-15 секунд за сигналом потрібно негайно утворити пару з тим, хто опиниться найближче, зупинитися й виконати одну з наступних інструкцій: а) взятися за руки; б) стати ногою впритул до ноги партнера; в) стати носом впритул до носа партнера; г) стати спиною впритул до спини партнера. Коли учасники добре засвоїли вправу, можна ускладнити її дуже веселим компонентом: після того, як пари утворили певну позицію, запропонувати рухатися в парах, не змінюючи позиції протягом 5-10 секунд.

"Тиснемо - висимо!".

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: тренер просить учасників, стоячи колом, торкнутися долонями один одного та, за сигналом, спробувати розсунути своїх сусідів за три секунди. Тренер попереджає, що учасники відчуватимуть опір сусідів, але й самі докладатимуть зусилля, щоб не зрушити з місця. Вправа повторюється 2-3 рази. Потім завдання змінюється: тренер просить учасників взятися під руки, міцно затиснути руки сусідів та спертися на цю зчіпку з рук. Учасники відчуватимуть підтримку сусідів, дехто може й "зависнути" на руках сусідів, підігнувши ноги. Тренер виконує вправу разом з усією групою, потім, у ході короткого обговорення, наголошує на проблемах опору та підтримки.

"Ситуації та емоції'.

Мета – надати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників  –  без обмежень. Матеріали - м'яч. Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки. Процедура: учасники стоять колом; тренер просить кожного по черзі назвати одну емоцію, почуття тощо, і одночасно спрямувати м'яча комусь іншому. Кожний учасник має запам'ятати ту емоцію, яку йому передав одночасно з кидком м'яча інший учасник. Коли всі по одному разу назвали якусь емоцію, передали її іншім, котрі запам'ятали сказане, тренер змінює завдання, наприклад: "А тепер кожен, одночасно з киданням м'яча іншому, називає не емоцію, а ситуацію. Той, хто спіймав м'яча, має повторити ситуацію та назвати емоцію, яку запам'ятав раніше". Тепер можливі веселі сюрпризи щодо повторюваних речень, наприклад, "Коли я стою в черзі (ситуація), то відчуваю любов (емоція)" тощо. Ця вправа, окрім рухового компоненту, корисна ще й для тренування навички внутрішнього контролю емоцій незалежно від зовнішніх ситуацій.

"Моє уявлення про час".

 Мета – надати можливість учасникам відпочити, одночасно тренуючись у фантазуванні, нестандартному мисленні стосовно уявлення категорії часу. Час – 5 хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - приладдя для малювання. Особливі вимоги до приміщення - столи для малювання. Процедура: учасники сидять за столами; тренер повідомляє, що кожна людина уявляє час по-своєму; наприклад, тренер уявляє час як пісковий годинник, де пісок у нижній частині годинника - минуле, у верхній -майбутнє, пісок, котрий падає в даний момент-сьогодення. Тренер пропонує кожному учасникові намалювати власне символічне зображення свого уявлення про час, позначивши минуле, сьогодення й майбутнє. Презентація.

"Моє відчуття часу".

Мета-дати можливість учасникам відпочити, одночасно визначивши їхнє відчуття часу. Час-5 хвилин. Кількість учасників-без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Процедура: тренер пропонує учасникам заплющити очі; за сигналом зосередитися на внутрішньому відчутті часу і відкрити очі тоді, коли, на їхню думку, пройде 1 хвилина. Про те, що, на його думку, 1 хвилина пройшла, кожний учасник повідомляє тренера мовчки, підняттям руки і розплющуючи очі. Тиша повинна тривати, поки всі не розплющать очі. Після закінчення вправи тренер звертає увагу учасників на те, що вони розділилися на три групи: ті, хто підняв руку раніше строку, пізніше строку та вчасно. Тренер фокусує увагу учасників на тому, що сприйняття часу може бути пов'язане з настроєм, емоційним станом людини, і все це значною мірою залежить від особливостей спілкування в групі.

«Ураган»

Мета-дати можливість учасникам відпочити, одночасно дізнатися

якомога більше інформації один про одного. Час-5 хвилин. Кількість учасників-без обмежень. Матеріали - не потрібні. Особливі вимоги до приміщення - відсутні. Той, хто у центрі кола (тренер), звертається до всіх: "Ураган для тих, у кого є сестри". Сам він намагається зайняти місце в колі. Той, хто залишається, продовжує гру-знайомство, намагаючись пересаджувати групу за спільними ознаками (вивчають англійську, французьку, німецьку мови, співають, грають на музичних інструментах, народився в літку, в зимку, восени, на весні та ін.), з метою якнайбільше дізнатися про учасників тренінгу

«Хендс Фрі»

      Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

Хід проведення: Всі учасники тікають від гравця, який намагається когось вхопити за руку. Після того, як це йому вдасться, вже два гравця, не розриваючи рук, намагаються вхопити третього. Для цього вони можуть використовувати тільки вільні руки. Коли ловців стає четверо, вони мають розбитися на 2 групи та продовжити полювання.

«Арифмометр»

Мета:  поліпшити настрій учасників, розвивати увагу.  Уявляємо, що ми великий "арифмометр". Хтось називає число, наступний - знак "мінус" або "плюс", знов число, поки хтось не скаже: "дорівнює", наступний учасник має дати  відповідь.

«Виконай як я…»

Мета:  поліпшити настрій учасників, розвивати увагу.

 Хтось виконує рухи, інші повинні відтворити їх або припинити, коли тренер вдарить у долоні. Наступний учасник (за годинниковою стрілкою) показує свої рухи.

«А що у вас?»

      Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

Тренер роздає картки, на яких написана якась тварина. Ця тварина є ще на одній картці, тому треба невербальними засобами з'ясувати, в кого з учасників тренінгу є ще така сама картка. Парами продемонструвати свою тварину.

«Друкована машинка»

      Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

Уявімо, що всі ми велика "друкарська машинка". Кожен запам'ятовує по три літери. Тренер називає, наприклад, слово: "поїзд". Той. кому дісталася літера "п" плескає у долоні, всі плескають у долоні, наступна літера "о"... Знов повторюються всі дії. Якщо машинка помиляється, то "друкуємо" слово наново.

«Великий годинник»

      Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

Уявімо, що група - це великий "годинник". 12 учасників - цифри на циферблаті годинника. Наприклад, я називаю час: 15 годин, 20 хвилин. Той, кому дісталася цифра 3, плескає у долоні (маленька стрілка годинника), а потім той, кому дісталася цифра 4 (велика стрілка), говорить "бом". Якщо треба показати 12 годин, той самий учасник плескає і говорить "бом".

«Певні дії»

        Мета: розвивати навики спостережливості, активізувати на подальшу роботу.. Група розділяється на "хлопчиків" і "дівчаток" і домовляється про певні дії (один виходить із залу). Після повернення він повинен, спостерігаючи за діями учасників, здогадатися, де "хлопці", а де "дівчата".

«Відгадай»

       Мета: розвивати навики спостережливості, активізувати на подальшу роботу.. Один з учасників знаходиться за дверима. Інші розподіляються за якоюсь ознакою (відсутність шнурків, штани, замість спідниць, довге, коротке волосся у дівчат та ін). Той, хто повернувся, повинен зрозуміти, за якою ознакою група розподілилася.

«Будь уважним»

         Мета: розвивати навики спостережливості, активізувати на подальшу роботу.. Учасник (1-3) виходять з кімнати. Група змінює пози, предмети, що були в них, з'являються інші речі. Той, хто повертається у кімнату, повинен пояснити, що змінилося в групі.

«Футбол»

        Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

Стати в коло, нахилитися. Ноги поставити так, щоб вони торкалися ніг сусідів. Руки - „воротар", ними захищати „ворота" (простір між ногами) Мета - забити м'яч у ворота іншого і не пропустити його у власні. Пропускаєш один гол - прибираєш одну руку, ще один - виходиш з гри.

«Веселі ведмедики»

       Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

1. Спочатку діти виконують по одному рухи за текстом віршика

Йшли ведмедики малі,

 Нахилились до землі,

Потім встали, руки в боки,

 І зробили три підскоки.

2. Далі виконують рухи за віршиком держачись парами

3. Далі виконують рухи за віршиком держачись трійками

4. Далі виконують рухи за віршиком держачись четвірками

Вчителька кожну четвірку розсаджує за окремий стіл

«Знайди пару»

       Мета: Продовжуємо створювати умови для встановлення контакту. На рахунок "один" треба знайти собі пару, на "два" - пара виконує однакові рухи, на "один" знову знайти пару, на "два" зробити однакові рухи.

«Людина-цифра».

Мета – дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити. Час – 5

хвилин. Кількість учасників – без обмежень. Матеріали - не потрібні.

Тренер називає цифри від 1-9, учасники за допомогою тіла показують їх в будь-якому положенні: сидячі, стоячі. Потім тренер називає двозначні цифри, учасники показують їх в парах, трьохзначні – трійками.

«Зміни позу»

      Мета: Продовжуємо створювати умови для встановлення контакту. Об’єднаємося у  пари та почнемо спілкуватися, змінюючи пози за наказом тренера через кожні 1,5 хвилини (сидячи спиною, стоячи, обличчям один до одного, один сидить, інший стоїть), протягом 6 хвилин. Обговоримо, в якому положенні ми краще спілкувалися.

«Зроби як я»

      Мета:  поліпшити настрій учасників, активізувати їх на подальшу роботу.

 Об’єднаємося у  пари  та починаємо обличчям один до одного робити різні рухи руками, головою, очима та ін. Наш партнер повинен все повторити. Міняємося місцями.

ВПРАВИ ДЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ТРЕНІНГУ

"Завершення речення".

 Мета - забезпечити зворотний зв'язок щодо основних моментів вивченого матеріалу. Час - 15-20 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - приладдя для письма. Особливі вимоги до приміщення - фліп-чарт або дошка, столи, стільці. Процедура: тренер демонструє учасникам записані на фліп-чарті 4…5 незавершених речень, наприклад: "Я дізнався що...", "Мене здивувало, що...", "Мені сподобалося, що...", "Можливо, було б краще, якби..." тощо; пропонує кожному учаснику записати свої відповіді та здати тренеру. Якщо дозволяє регламент тренінгу, корисно, щоб кожний учасник по черзі повідомив свої записи групі. Так можна обговорити та узагальнити найбільш актуальні відповіді, дізнатися про думки більшості учасників, виявити нез'ясовані питання.

"Оцінювання".

 Мета - вивільнити творчу енергію групи, оцінити ефективність засвоєння матеріалу силами самих учасників. Час -15 хвилин. Кількість учасників – 15-20 осіб. Матеріали – приладдя для письма, ресурсні матеріали (роздаткова інформація, підручники, книги, документи тощо) за темою пройденого матеріалу. Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці. Процедура: тренер розподіляє учасників натри малі групи, присвоює кожній групі власний символ (номери - від 1 до 3; літери - від А до В; назви, які групи самі собі оберуть, наприклад, "професори", "магістри", "бакалаври" або "леви", "ведмеді", "вовки" тощо); пропонує кожній малій групі сформулювати два запитання за тематикою заняття, яке пройшло раніше, користуючись розданими ресурсними матеріалами. Коли запитання підготовлено, всі ресурсні матеріали "закриваються" (здаються тренеру, відкладаються далеко від учасників тощо). Вправа починається з того, що перша мала група ставить своє перше запитання другій, яка має сформулювати максимально повну відповідь. Третя група після відповіді критикує другу і оцінює її відповідь за десятибальною шкалою, обґрунтовуючи свою оцінку. Далі групи міняються ролями: друга ставить третій своє перше запитання, а перша група оцінює відповідь і пояснює, як її можна поліпшити. Потім своє перше запитання третя група ставить першій, а друга оцінює відповідь. Процес триває, поки кожна група поставить по одному запитанню двом іншим групам. Корисно влаштувати символічний приз для членів групи, яка набере найбільшу загальну кількість балів, виставлених колегами.

"Я сьогодні зрозуміла/зрозумів..."

      Мета: підсумувати результати власної участі в роботі цілого дня тренінгу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати на трансфері навчання.

робота у загальному колі.

Час виконання: 10-15 хвилин.

Запропонуйте групі закінчити фразу "Я сьогодні зрозумів/зрозуміла..."

«Чарівна скринька»

    Мета: підвести підсумки дня.

Обладнання: аркуш ватману із зображенням великої скриньки, кольорові кружечки за кількістю учасників тренінгової групи.

 Кожен учасник отримує кружечок, який символізує скарб знань, умінь, що були отримані протягом другого дня тренінгової роботи. Тренер пропонує кожному учаснику написати про свої здобуті скарби (2 хв.). Після цього учасники по черзі «кладуть скарби» у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на плакат із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

«Віночок побажань».

Мета - забезпечити гарний настій по завершенню тренінгу. Час - 5-10 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - приладдя для письма. Діти по колу висловлюють свої побажаннія сусіду, який сидить праворуч.

Заключне слово вчителя-тренера:

-       Хай для долі і миру

Відкривається дім.

Нехай сонце у хату

Шле промінчик сповна.

Хай дарує багато

Див прекрасна весна,

Хай запалить вас літо

На звитяжні діла.

А узори мов квіти,

Щоб зима вам несла.

Нехай осінь дарує

Вам щастя й добра!

«Вправа «Імпульс»

Мета - дати можливість учасникам відпочити, набратися оптимізму. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Учасники стають в коло. Починаючи  з тренера, передають  по колу потиск руки.

Я бажаю вам, щоб так як ви передавали один одному цей імпульс,  ви передавали знання отримані на цьому тренінгу своїм близьким, знайомим, друзям, і щоб самі ніколи не потрапили  в ситуації торгівлі людьми.

"Валіза"

       Мета: підсумувати результати власної участі в роботі цілого дня тренінгу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати на трансфері навчання.

робота у загальному колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Намалюйте на папері валізу і попросіть всіх присутніх по черзі сказати, щоб вони хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які вони отримали на тренінгу.

«Слухняні діти»

Мета - дати можливість учасникам відпочити, набратися оптимізму. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Діти стають в коло, беруться за руки, стрибають спочатку на одній нозі, потім на другій, а потім на двох і промовляють віршик:

Ми всіх любим, поважаємо!

Нікого ми не ображаємо!

Чемні слова знаємо і завжди їх вживаємо!

«Підведення підсумків дня»

Мета: підвести підсумки дня. Обладнання: ватман з намальованими на ньому валізою, знаком запитання, кошиком; стікери рожевого, блакитного та жовтого кольорів.

Кожному учаснику роздають комплект з трьох різного кольору стікерів.

Тренер просить учасників подивитися на плакат з метою і завданнями тренінгу, пригадати все, що відбувалося цього дня. На стікері рожевого кольору учасники пишуть те, що вони можуть взяти для себе у валізу тренера.На аркуші жовтого кольору учасники пишуть запитання, які виникли в них під час тренінгу.На блакитному стікері – побажання тренерам.

Після цього всі прикріплюють свої стікери на ватмані біля відповідних малюнків: валізи, знака запитання, кошика.

"Минуле - сьогодення - майбутнє".

Мета - дати можливість учасникам відпочити. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - приладдя для письма та малювання. Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці. Процедура: тренер пропонує кожному учаснику намалювати відрізок прямої лінії та розділити його на три частини, що відповідатимуть минулому, сьогоденню й майбутньому; позначити, де учасник перебуває в цей час (яка частина життя вже пройдена, яка - попереду); поділитися своїми думками з групою, написавши коротко (умовно) або намалювавши символічно під відрізками відповідних частин, де корені людини, що відбувалося в дитинстві, юності, що відбувається в сьогоденні, що займає, захоплює.

"20 бажань".

 Мета - дати можливість учасникам відпочити, набратися оптимізму. Час - 5 хвилин. Кількість учасників - без обмежень. Матеріали - приладдя для письма. Особливі вимоги до приміщення - столи, стільці. Процедура: тренер пропонує учасникам 20 разів закінчити речення, яке починається словами "Я хочу...". Записують усі бажання, які спадають на думку, не дбаючи про їх реалістичність або прийнятність для інших.

«Компліменти»

       Мета - дати можливість учасникам відпочити, подарувати преємне. Тренер просить учасників подивитися на сусіда, який праворуч, й сказати йому / їй комплімент. Потім повернутися до сусіда зліва і побажати щось приємне.

«Подарунок»

       Мета:  Виявляємо фактори, які заважають правильно отримати та передати інформацію. Налаштовуємо на гарний настрій.  "Нехай кожен зробить подарунок" сусіду зліва, зобразивши його жестами, тобто, інформацію треба передати невербальними засобами, але так, щоб він зрозумів, що ви йому подарували. Закінчуємо вправу таким чином: останній, кому передали подарунок, повинен назвати його. Перший, хто подарував, відкриває таємницю. З'ясовуємо непорозуміння, які виникали.

«Корисне»

         Мета: з'ясувати враження учасників від роботи на тренінгу.

Обладнання: таблиця з двох колонок: «Було корисно...» та «Ще хочу дізнатися та навчитися...».

Тренер пропонує учасникам пригадати все, що відбувалось протягом тренінгового дня, й відповісти на запитання:

• Що корисного для себе Ви здобули за сьогоднішній день?
• Яку ще інформацію Ви б хотіли б отримати, чого навчитися?
• Що (чи кого) Ви хотіли б побачити сьогодні у вісні?

Усі відповіді на перше та друге запитання тренер записує у таблицю.

«Свічка»

Мета: дізнатися про враження учасників від  роботи на тренінгу.

Обладнання: свічка, сірники.

У приміщенні вимикається світло. Тренер запалює свічку і пропонує учасникам пригадати, що найбільше запам'яталося з цього дня, та сказати слова подяки своїм колегам. Тренер, тримаючи в руках свічку, починає першим. Потім передає свічку учаснику, щоб він висловив свої міркування і т. д.

До уваги тренера! Після того, як свічка знову повернеться до тренера, він ще раз дякує групі за плідну співпрацю, бажає гарного вечора і гасить свічку.

«Свічка»

Мета: дізнатися про враження учасників від  роботи на тренінгу.

Обладнання: свічка, сірники.

У приміщенні вимикається світло. Тренер роздає учасникам маленькі свічки, сам бере велику  свічку, запалює її, говорить слова:

-      Як одна свічка запалює іншу й одною свічкою запалюються тисячі, так і одне серце запалює інше, і запалюються тисячі.

-      Я хочу запалити ваші серця вогником   добра,  любові, терпимості.

Учасники по-черзі запалюють свої свічки, говорять прощальні слова.

«Я дякую за роботу...»

      Мета: створити у групі позитивну атмосферу, надати учасникам можливість висловити вдячність за спільну працю.

Тренер пропонує учасникам подякувати за роботу собі, потім сусідам, що ліворуч та праворуч. По завершенні оплесками дякуємо за роботу в групі.

"Піраміда почуттів"

       Мета: підсумувати результати власної участі в роботі цілого дня тренінгу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати на трансфері навчання.

робота у загальному колі.

 Час виконання: 5 хвилин. Запропонуйте групі побудувати піраміду позитивних почуттів. Всі присутні говорять, покладаючи свою руку зверху на руки інших, про те, що вони винесли для себе з цієї зустрічі.

"Віночок побажань"

      Мета: підсумувати результати власної участі в роботі цілого дня тренінгу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати на трансфері навчання.

робота у загальному колі.

Час виконання: 10-15хвилин. По черзі всі присутні кладуть свою руку на плече поряд стоячої людини і дарують ті знання і враження, які винесли з тренінгу. Після того, як коло замкнеться, тренер може сказати, що опускаючи руки, це коло не розривається, всі присутні приєднуються до великого кола тих, хто вже пройшли наші тренінги. І що наше коло може дати нам підтримку у складну хвилину.

"Іскорка"

      Мета: підсумувати результати власної участі в роботі цілого дня тренінгу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати на трансфері навчання.

робота у загальному колі. Час виконання: 10 хвилин. Всі присутні беруться за руки. Тренер стискає руку тій людині, що стоїть праворуч, і просить цей "потиск", передаючи всім по колу .повернути йому/їй. Підсумувати, що цей потиск є символом підтримки кола у всіх складних життєвих ситуаціях.

«Подаруй камінчик»

     Мета: створити у групі позитивну атмосферу, надати учасникам можливість висловити вдячність за спільну працю.Учні беруть із коробки по одному камінчику й дарують його тому, кому захочуть, але обов’язково зі словами: «Я дарую тобі цей камінчик, тому що ти най…»

СКРИНЬКА ТРЕНЕРА

У скриньки тренера зібрані вірші, притчі які можна використовувати для проведення або завершення тренінгу.

Правила життя, виконання яких веде до взаєморозуміння

1. Став інтереси інших людей вище за власні.

2. Будь відданий своїй родині, уникай можливості зрадити її.

3. Будь вірний і надійний.

4. Поважай інших людей, поважай себе.

5. Терпляче стався до чужих точок зору.

6. Сприймай людей як рівних собі.

7. Навчайся співчувати іншим, ставлячи себе на їхнє місце.

8. Умій прощати й не будь уразливий.

9. Живи у згоді із самим собою й іншими людьми.

10. Виявляй чуйність.

11. Будь упевнений у собі й гідний свого дому.

12. Будь вільний від неправди й обману.

13. Умій контролювати свої бажання та вчинки.

14. Завзято йди до мети, незважаючи на перешкоди.

15. Прагни все робити якнайкраще.

***

Союз глупого мужчины и глупой женщины порождает мать–героиню.
Союз глупой женщины и умного мужчины порождает мать–одиночку.
Союз умной женщины и глупого мужчины порождает обычную семью.
Союз умного мужчины и умной женщины порождает легкий флирт

***

Жизнь - это шанс, воспользуйтесь им...
Жизнь - это красота, любуйтесь ею...
Жизнь - это мечта, осуществите её...
Жизнь - это вызов, примите его...
Жизнь - это обязанность, выполните её...
Жизнь - это игра, станьте игроком...
Жизнь - это ценность, цените ее...
Жизнь - это любовь, наслаждайтесь ею...
Жизнь - это тайна, познайте её...
Жизнь - это вместилище бед, преодолейте всё...
Жизнь - это песня, пропойте ее...
Жизнь - это борьба, ведите её...
Жизнь - это бездна, не бойтесь ее...
Жизнь - это неизвестность, окунитесь в нее...
Жизнь - это удача, ищите этот миг...
Жизнь - прекрасна, не погубите её !!!
(Мать Тереза)

Остров надежды

Остров Надежды в пространстве времён –
В сердце любого присутствует он.
Как без Надежды могли бы мы жить,
Верить, влюбляться, мечтать и творить?

Тот, кто на Остров Надежды попал,
Самое нужное здесь отыскал:
Бедный надеется разбогатеть,
Слабый – железные мышцы "надеть",

Хочет здоровье больной обрести,
Ну, а влюблённый – взаимность найти.
Страждущий ищет забвения тут,
Музу – поэт, а бездомный – приют.

И без подарка никто не уйдёт –
Каждый СВОЮ здесь Надежду найдёт.
Эту Надежду в душе ты храни,
С ней одолеешь и трудные дни.

А вдруг!

Своей судьбы никто не выбирает.
И что нас ждёт - для всех большой секрет.
"А вдруг! А вдруг!.." -
И сердце замирает,
Как будто сердцу,
Только двадцать лет.

И пусть давным-давно,
Прошли все сроки,
И жизнь мне насчитала год за два -
Я всё-таки шагаю по дороге
С необозримым чувством торжества.

Мечтаю допьяна, живу в затяжку,
И жизнь моя - не безысходный круг!
Ведь я живу с душою нараспашку,
И с трепетною верою:
"А вдруг!.."

***

Здравствуй, добрый человек, милый, здравствуй!
Долгим будет пусть твой век, жизнь – прекрасной!
Ты читай, ведь я пишу не напрасно,
Здравствуй добрый, человек, светлый, здравствуй!

Тихой песней пусть войдёт строчка в Душу,
Обогреет, ободрит даже в стужу!
Ты живи в Любви легко и красиво,
И почаще , улыбайся счастливо!

Пусть Мечта твоя летит вольной птицей,
Я желаю поскорее ей сбыться!
Чёткой будет мысль твоя пусть и ясной,
Здравствуй, добрый человек, мудрый, здравствуй!

Слышишь, друг? – Ты подарил радость Миру!
Так почувствуй, наконец, свою силу!
Чтобы сердце трепетало и пело,
Делай добрые дела честно, смело.

Ваша жизнь

Вся наша жизнь — стремленье к свету,
Борьба с невежеством и злом,
Уменье следовать завету,
Связав все слабости узлом.

Вся наша жизнь из ярких взлётов,
Больших и маленьких побед,
Неповторимых эпизодов,
Прекрасных дней, счастливых лет,

Невероятных приключений,
И встреч, которых не забыть,
Из самых острых ощущений
И жажды жить, творить, любить!

Что такое счастье

Что такое счастье? Это радость,
Что подарком в жизни нам досталась.
Это смех, удача и веселье.
Встреча на прошедшем новоселье.

Что такое счастье? Это дети.
Никого нет лучше на планете.
Это плач, болезни и пелёнки,
И улыбка вашего ребёнка!

Что такое счастье? Это песня,
Что в кругу друзей звучит чудесно.
Это дружба, самоотреченье,
Помощь, бескорыстное служенье!

Что такое счастье? Это нежность.
В глубине любимых глаз безбрежность.
Это Красота, Любовь и Верность.
Чувство, чтоб домой скорей хотелось.

Что такое счастье? Это море.
Ветер на синеющем просторе.
Это красота седых туманов,
Облаков, плывущих в небе, рваных.

Что такое счастье? Каждый знает,
И, как хочет, так и понимает.
Пусть получит каждый, что желает,
И счастливой Жизнь воспринимает!

***

Не может человек прожить без чувства,
Ведь это ценность для его души,
Но если чувства нет, в душе той пусто,
И нет в ней, ни тепла, ни доброты.

Лишь добрыми словами боль отводят, -
А тёплые слова для всех важны,
Отзывчивость, как помощь, к нам приходит,
Благие чувства - лекари души.

Мы - разные, но Богом мы хранимы,
У каждого свой Ангел и судьба,
Обидчивы, бываем и ранимы,
От грубых слов, от зависти и зла.

Случается, что чувства пропадают,
Душа пуста, и только боль утрат...
От добрых слов все чувства оживают,
Боль затихает - снова жизни рад.

Жизнь

Для чего мы живём?
Что за странный вопрос?
Для того, чтобы жить!
Ну, а если всерьёз?! Ну, а если всерьёз,
Мы живем, чтоб любить!
Что бы счастье и радость друг другу дарить!

Что такое любовь?
Что за странный вопрос?
Ведь любовь - это мир!
Ну, а если всерьёз? Ну, а если всерьёз,
Это мир наших встреч!
Мир, который должны
Мы всем сердцем беречь

От непрошенных, слёз,
От случайных обид,
От завистливых глаз,
От наветов чужих...

Что бы внуки и правнуки,
Знали всегда:
Без взаимной любви
Не прожить НИКОГДА!!!

Богатая душа

Богат не тот, кто всё имеет

И получает всё сполна.
Лишь тот богат, кто не стареет
Душой и сердцем никогда.
                                                    И тот богат, кто в жизни нашей,
                                                    Шагает смело лишь вперёд.
                                                    Всё трудное преодолевая,
                                                    Не вздрогнет и не заревёт.
Кто не осудит человека,
И клеветать не будет зря.
Лишь тот богат, чьё сердце любит,
И вечно добрая душа!!!

Камни

В любой восточной лавке Вам подскажут,
Что означает камень, чем силён.
Раскроют его тайну и предскажут,
Всю будущую жизнь и связь времён.

АЛМАЗ дарует людям добродетель,
приносит счастье и хранит от ран.
РУБИН лечебной мистикой известен,
Сулит победу, и любовь всех дам.

ГРАНАТ рождает страстные желанья,
Власть, целеустремлённость, высоту.
Цвет БИРЮЗЫ дарует обаянье,
Любовь, доверие и чистоту

ЯНТАРЬ - загадочней нет амулета.
Он лечит раны, дарит царство снов.
АКВАМАРИН подарит море света,
АЛЕКСАНДРИТ очистит душу, кровь.

Великое и щедрое преданье...
Все камни- дар Божественной мечты.
Дарите украшенья- знак признанья.
Все ЖЕНЩИНЫ достойны КРАСОТЫ

***

Никогда, никого не судите...
Не берите, на душу сей грех...
Лучше словом, добром помогите...
Вашей милости хватит на всех...

 Доброту свою в панцирь не прячьте...
Ваше сердце способно любить...
Вы на карте души обозначьте
Город счастья... и можно там жить...

Не бывайте с любимыми строги,
И друзьям улыбайтесь всегда...
Где б вы не были, снова дороги,
Приведут вас в свои города...

Никогда, никого не судите...
Говорят, не судим, будешь сам...
Просто души людей берегите...
Это всё зачтётся вам... Там.

А счастье, ждет.

А счастье, притаившись, ждет,
Когда его в себе мы распознаем,
Когда отделавшись от мелочных забот,
Мы грусть с тоской на радость обменяем.

И счастье брызнет солнечным лучом,
И заискрится, душу озаряя,
Не бойся тратить ты его потом -
Оно в тебе растет приумножаясь!

Совсем забыл, счастье – есть любовь,
Что побеждает страхи и сомненья,
Когда все чувствуешь, уже не нужно слов-
Отдайся просто радости паренья!

А что такое «счастье»? Спросишь ты.
А просто каждое мгновение жизни нашей.
Нет смысла счастье клянчить у судьбы
Оно дано сполна - живи без фальши!

Как часто забываем извиниться

Как часто забываем извиниться,
В свой дом, порой обиды принося,
Мы забываем за грехи молиться,
Родных и близких грязью понося.

Не смотрим мы, как нелегки потери,
Не видим боли и в душе утрат,
Нам будет тяжело опять поверить,
Что мы теряем, всё вернуть назад.

Не забывайте временами оглянуться,
И посмотреть, что натворили мы...,
От боли и обид тех отряхнуться,
Душою, сердцем отогреться от зимы.

Давайте будем чуточку терпимей,
Чтоб не пришлось о чём-то сожалеть,
Чтоб просто в жизни быть неуязвимей...,
Прощать друг друга и понимать - уметь!!!

Я не умею ожиданием мучить,
Скрывать и лгать, презрительно смотреть
И не могу я подходящий случай
Использовать, чтоб выгоду иметь.

Я говорю: «СКУЧАЮ», если грустно,
«ЛЮБЛЮ», когда моя душа поет.
Мне недоступно женское искусство,
С лукавством говорить наоборот.

Я не умею обижать напрасно,
Капризничать, ругаться и кричать.
Завидовать и злиться ежечасно,
Еще, я не умею предавать...

Мне трудно в этот мир вписаться,
Живу, как чувствую, иду своим путем...
Пока не разучилась улыбаться,
И, Слава Богу,
НЕ ЖАЛЕЮ НИ О ЧЕМ!

***

Когда понадобиться помощь-
Позови, и мы придём.
Для друзей совсем неважно,
Что неблизко мы живём.
                                        Пережили мы не мало,
                                        Дней тех, что забыть нельзя.
                                        И навеки нас связала

                                        Слово крепкое - ДРУЗЬЯ!

Как много в жизни хочется сказать...

(Лариса Меркель)

Как много в жизни хочется сказать,
Как мало говорим на самом деле.
Мы так боимся душу раскрывать
И прячемся, как та улитка, в теле.

Как редко мы с друг другом говорим -
Торопимся, спешим всегда куда-то.
Порой не ведаем мы сами, что творим,
И замолкаем снова виновато.

Как мало, теплоты мы дарим тем,
Кому нужна порой она бывает.
Кому-то улыбнёмся, а затем
Проходим мимо, миг тот забывая.

Не лучше ль чаще в лица заглянуть,
Чтобы увидеть, что в душе твориться.
Быть может, там внутри, есть что-нибудь,
Что может в жизни нашей пригодиться.

Быть может, мы увидим там всё то,
Что в жизни нам порой казалось малым.
Что виделось когда-то уж давно,
Но только времени всегда нам не хватало

***

Случайные чувства, случайные встречи,

Случайное утро, случайный вечер,
Случайные вещи, случайные люди…,
Так в мире всегда…. так было… так будет,
Вся жизнь в суете и в поисках счастья,
Жизнь наша – это сплошные контрасты.
Ты выбираешь… тебя выбирают…
Кто-то смеется, а кто-то страдает.
Кто-то теряет, а кто-то находит,
Кто-то приходит, а кто-то уходит…
Закон сообщающихся сосудов:
Полно в одном – в другом пусто будет!
Но все эти вещи не сами приходят,
Не просто случайно все в жизни выходит,
Все в этом мире идет параллельно -
Случайность – реальная закономерность

Спасибо жизнь

Спасибо, жизнь, за то, что вновь приходит день,
Что зреет хлеб, и что взрослеют дети.
Спасибо, жизнь, тебе за всех родных людей,
Живущих на таком огромном свете.

Спасибо, жизнь, за то, что этот щедрый век,
Звучал во мне то радостью, то болью,
За ширь твоих дорог, в которых человек,
Все испытав, становится собою.

За то, что ты река без берегов,
За каждую весну твою и зиму,
За всех друзей и даже за врагов
Спасибо жизнь. За все тебе спасибо!

За слезы и за счастье наяву,
За то, что ты жалеть меня не стала,
За каждый миг в котором я живу,
Но не за тот, в котором перестану.

Спасибо жизнь, что я перед тобой в долгу,
За прошлую и завтрашнюю силу.
За все, что я еще успею и смогу,
Спасибо, жизнь, воистину спасибо

                                                      Вдохновение

Давайте говорить друг другу комплименты,
Но только искренне желая, от души.
Давайте замечать прекрасные моменты -
В вечерних сумерках и утренней тиши.

Давайте говорить о том, что жизнь прекрасна.
В улыбках, чувствах, в слове и порядке дней.
Давайте думать, что ошибки не напрасны...
И верить в опыт, что нас делает сильней.

Давайте радовать друг друга теплым словом,
Поддерживать и подставлять свое плечо.
Так будем же всегда на лучшее готовы -
Все принимая и не требуя взамен еще...

***

(ЮРИЙ ЛЕВИТИНСКИЙ)

Каждый выбирает для себя женщину, религию, дорогу.

Дьяволу служить или пророку каждый выбирает для себя.

Слово для любви и для молитвы, шпагу для дуэли

Меч для битвы каждый выбирает по себе.

Каждый выбирает по себе щит и латы, посох и заплаты

Меру окончательной расплаты каждый выбирает для себя…

Выбираю тоже, как умею, ни к кому претензий не имею

Каждый выбирает для себя.

***

Дарите желтые цветы!
Не верьте злым приметам!
Неправда, что всегда они,
К разлукам или бедам!

Ведь желтый цвет – это тепло,
Цвет солнца и пшеницы,
Так в доме светится окно,
Где ждут родные лица,

Царицей желтою луна
Ночь бархатную греет,
И в храме, возле алтаря,
Огонь свечи желтеет,

И первоцвета желтый цвет,
И поздней хризантемы,
Цвет золота, и цвет монет,
Янтарных бус на шее,

Морского желтого песка,
Горячей булки хлеба,
И цвет осеннего листа,
Цвет капли меда, лета,

Уюта бледно-желтый цвет,
От старого торшера,
Цвет честолюбия, ума
И риска у Люшера!

Все неприятности в судьбе,
Поверьте, не от цвета!
Дарите желтые цветы!
Не слушайте запрета!

***

Не забудьте, что жизнь коротка, а минуты - бесценны.
Что в песочных часах золотой убегает песок.
Не забудьте, что даже кумиры уходят со сцены,
И родным, и любимым, и нужным назначен свой срок.

Есть "сейчас".

Загляните в глаза и проникните в душу.
Если сердце тревожит печаль - дайте волю слезам.
Научитесь прощать, понимать и внимательно слушать.

Торопитесь любить!

Чтоб когда-нибудь не опоздать!

***

Мы в случайных знакомствах в стихах.
Вдруг случайно становимся близкими -
Ни при чём расстояний размах,
Всё в стихах - понимания искренни.
Не понятен связующий свет,
Здесь другой мир - иллюзий, мечты,
Где сверкают обертки конфет.
И не вянут цветы без воды.
Здесь без страха открыта душа -
Маску можно оставить при входе,
Заходи, осмотрись не спеша...
Возвращайся, когда уходишь...

***

Бывает так, что всех друзей дороже,
Вдруг станет незнакомый человек…
И сердце без него уже не сможет…
И будет ждать, как чистый первый снег…

Как солнца лучик золотисто-рыжий
Как утра ждет жемчужная роса…
А знаешь… ты мне стал сегодня ближе…
Как будто распахнулись небеса…

Тепло твое читаю между строчек…
По капелькам вдыхаю твой восторг…
Рассыплет небо звезды этой ночью
На каждую из всех твоих дорог…

И искоркою маленькой хрустальной
В ладони упадет одна звезда…
Я каждый вздох дарю тебе, как тайну…
Чтобы остаться в сердце навсегда

***

Я прихожу незваная, чужая...

Тихонько сяду с края у огня.

Я, правда, Вам ничем не помешаю!

Лишь только отогреюсь - нет меня!

Не бойтесь, я не стану лезть к Вам в душу

(я и в свою не каждого пущу).

Могу сказать, могу и Вас послушать...

Я тоже в жизни многому учусь...

***

Берегите жизнь! Такую фразу
Можно каждый день читать и слушать.
Но я встретить не могла ни разу.
Осторожно! Берегите душу!

Мир стремится к улучшенью быта.
Лучше есть, иметь красивый вид,
А душа заброшена, забыта,
Голодает, плачет и болит.

О душе заботятся нечасто,
Хоть кричат о высшей красоте.
А душе хотелось бы участья,
Ведь душа стремится к высоте.

Топчут душу, распинают душу,
Убивают в ней ростки добра.
И сегодня не жалея рушат,
То, что строили с трудом вчера.

Где-то там, внутри у человека,
Есть душа. Хорошая душа.
Ей средь шума атомного века
Все трудней становится дышать.

И она изранена, избита
В мире зла , где ложь и суета
Человеком занятым забыта,
Ищет друга доброго Христа.

Берегите жизнь! Такую фразу
Можно каждый день читать и слушать,
Но на сколько легче стало сразу,
Если б люди вспомнили про душу.

***

Как странно порою меняется жизнь,

Как быстро стираются факты и мысли…

Ты счастлив? А значит – не торопись!

И впитывай каждую капельку жизни!

Не жди ты весны, если осень пришла,

В начале недели не грезь о субботе,

Ты знаешь, как в жизни минута важна?

В которую ты  замираешь в полете…

Как важно порою прожить только миг,

Но тот, о котором всегда будешь помнить…

Который не сможет никто повторить,

Который десятками лет не заполнить…

Гораздо приятнее – ПРОСТО ЖИТЬ!

***

В каждом возрасте прелесть таится.
До зари нам в шестнадцать не спится,
До которой мы с первой любовью,
Бродим, бродим под томной луною...

В двадцать пять слышим марш Мендельсона -
Сочетаемся браком законным,
И у детской кроватки ночами
Мы зарю эту вновь повстречаем...

В сорок лет вроде выросли дети,
Вроде все уже было на свете,
Только жизнь еще на середине,
И подобна бурлящей стремнине...

Сорок пять, а потом еще десять,
На заре соловьи куролесят:
Те же песни, как в годы шальные,
Ну а мы? Мы всегда молодые…

***

Пусть доброты прибавится на свете –
Друг другу улыбнёмся в суете.
Как хорошо, что ты меня заметила,
А я тебя – в негаданной толпе.

Ты радостью своей готова делиться.
И я своею – тоже поделюсь...
Вся наша жизнь – запреты и границы.
А я хочу, чтоб радовала жизнь!

Ты слышишь, – птичьи трели? Это – звуки!
Ты видишь, – в небе солнце? Это – свет!
Ты чувствуешь – тепло? - Пожали руки.
Ну, Здравствуй, Друг! Не виделись сто лет...

Забыта радость? Вот она – живая!
Улыбкой озарю, и ты светись…
Живёт в нас доброта – не угасает.
Мы ею наполняем нашу жизнь!

Судьба

Ищите тех, кто вас услышит,
В толпе узнает, позовет,
С кем тонкой ниточкою свыше
Судьба вас накрепко совьет.

Держитесь тех, кто, с вами споря,
Остался в главном заодно.
Кто разделил и слезы горя,
И бурной радости вино.

Доверьтесь тем, кто звону верит
Колоколов, а не монет,
Кто совесть вашей мерой мерит,
Чье «да» — так да! А «нет» — так нет!

Спешите к тем, кто жаждет встречи,
Кто вас как личный праздник ждет.
С кем раз в году прожитый вечер,
Питает душу целый год.

Храните тех, кто сердцу дорог,
Над кем не властны времена.
Кто и тогда ведет вас в гору,
Когда вершина не видна.

***

Давай-ка поднимем, подруга, бокал,
За все, что судьба нам еще напророчит.
За вихрь страстей, за пожар, за накал,
За тихую гавань, за летние ночи.
За новые встречи на нашем пути,
Испытанном бурей, дождем, суховеем…
За то, что смеемся, за то, что грустим,
За то, что мы чувствовать просто умеем.
За чистый всегда горизонт вдалеке,
За нежный рассвет, что в душе снова брезжит.
За детскую ручку в твоей же руке,
За то, что вторую - любимый твой держит.
За то, что порою без правил живем,
За то, что порой нарушаем запреты.
За наши дороги, за наш отчий дом.
За наши ошибки, за наши победы.
За тех, без кого мы не можем ни дня.
За всех, кто нам дорог, за все, что нам нужно.
За нас, мой дружок, за тебя и меня.
За то, что на свете есть женская дружба!

Когда…

Kогда тебе грустно или очень смешно,
Когда много народа и не нужен никто,
Когда зовут вокруг и некуда пойти

Не думай, просто так заходи,

Когда тебе холодно или тепло
Когда ночь глубокая или светло
Когда весна и в грязи не пройти
Не думай даже, просто так заходи

Когда ты ждешь или ждут тебя
Когда обидели тебя сгоряча
Когда нечего делать, и путь незрим
Ты просто так заходи поговорим!

***

Иногда мы не видим душу,
Ту, что в помощи нашей нуждается
Иногда нам некогда слушать
Тех, кто рядом с нами общается
 
Посмотрите в глаза друг другу
В своем сердце запомните взгляд
Окажите простую услугу
Подойдите к тем, кто вам рад.

Осторожней со своими мыслями...

Мысль рождает слово, чувство, страсть...
Всё в томах Судьбы уже записано...
И ничто нельзя переписать...
Там ошибки не исправить красной пастою...
И не скомкать порченный листок...
Все усилия по исправлению - напрасные...
Невозможно сделать поворот...
Всё течёт, всё Богом было создано...
Можно наслаждаться... иль страдать.