Новинки педагогічної майстерності

Урок занурення : напротязі дня (тижня (вибіркові уроки)) проводяться уроки , які об'єднані певною темою.Відбувається більш поглиблене вивчення теми.

Уроки занурення з теми : " Красуня осінь"

Природознавство 

 Урок - екскурсія" Спостереження за осінніми змінами в живій та неживій природі"

Мета: дати учням первинне поняття про явища природи, сезонні явища; провести спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологічні зв’язки і залежності явищ та об’єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи.

ХІД ЕКСКУРСІЇ.

1.Організація класу

Повторення правил поводження біля водойми під час екскурсії

2. Основна частина екскурсії

 Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоча і на природі. Озирніться навколо! Яка пишність фарб нас оточує! Хочу висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.

ОСІНЬ
Нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтим по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева.
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає.
їй не шкода фарби
й часу ні хвилини —
Колються нечемні
Сосни та ялини.

— Про яку пору пише поетеса?
— Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення.

— Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)

Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа)
Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться.

• Не звір, а виє. (Вітер)
• Йшов довгов’язий, та в землю зав’язнув. (Дощ)
• Без вогню горить. (Сонце)

— Отже, в цих загадках згадується нежива природа — вітер, дощ, сонце.
— Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)
— Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)
— Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було високе.)
— Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)

Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься? (Дощ)

— Що це? (Дощ)

Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов  осінній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. (Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під дощем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)

— Подивіться на небо. Чому не видно сонця?

З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан. (Хмари)

— Що це? (Ми бачимо хмари.)
— Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.)
Кого вони вам нагадують? (— Про який об’єкт неживої природи ми ще не говорили? Послухайте підказку.

Летить коник, басує.
Полем-долем пустує.
Ніхто його не впіймає
І ніхто не загнуздає.(вітер)

Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і навіть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном.

— Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.)

— А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Стоять у полі сестриці, платтячка білі, шапочки зелені.
Не з’їсть ту ягідку людина,
Гірка й несмачна… (горобина).

Що ж це за дівиця?
Не шваля, не майстриця,

Зимою й літом — одним цвітом.

Нічого сама не шиє,
А в голках круглий рік.(ялина)

Молодці, відгадали всі загадки правильно.Отже, ви назвали: береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева)

— Яку однакову ознаку ви побачили? (Один головний стовбур)

Послухайте уважно наступну загадку.

Як була молода — була біла,
А як постаріла — то почервоніла.(калина)

Червона кожушинка, всередині вітамінка. (Шипшина)

— Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? (Кущі)

Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться на їх забарвлення, форму, на виїмки по краях пластинки. Намагайтеся обрати, на вашу думку, найгарніші з-поміж них. Ми покладемо листя в газети, а потім — у гербарну теку і засушимо. На наступних уроках пограємо в гру «З якої рослини ці листочки», а пізніше використаємо на уроках трудового навчання для аплікації з листя.  Згодні? Тоді до роботи!

Метод вживання

 Діти, ми з вами назбирали листя, яке опало з дерев та кущів. Уявили , що ви листочки на  берізці. Барвисті, різнокольорові, дуже гарні. Прийшли діти на екскурсію і вирішили вас зірвати з дерева для аплікації. Що ви б відчули в цей момент.( відповіді дітей).

Які б поради ви б дали дітям , як потрібно готувати природний матеріал до уроків праці.

Важливо закласти добре розпрямлене листя, щоб потім зробити барвисту аплікацію..

Зараз перевіримо, хто з вас найспостережливіший. З якого дерева найбільше впало листочків? Це плоди цікавої форми.. Рослина називається клен .

— Під час наступних наших спостережень ми з’ясуємо, яка рослина останньою скине листя. Як називається це явище природи? (Листопад)

ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
жовте листя стелить садом.
А. Житкевич

— Яку ознаку листопада підкреслює поет?

Фізультхвилинка

— А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся.

— А як змінилося життя людей із настанням осені? (Одягаємося тепліше, у садах і городах, на полях збирають урожай.)
— Так, правильно! Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.)

Діти, справа в тому, що скидаючи листя, дерева готуються до зими. Земля під опалим листям глибоко не промерзне, під тягарем сніга не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо для мешканців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, що розтанув. Опале листя — не сміття: воно дуже потрібно ґрунту і рослинам. Восени рослини, готуючись до зими, не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав’янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з’являться листя, квіти.— Наблизьтеся до кущика гльоду. Я бачу на ньому живі істоти. Хто причаївся поміж листочків? (Я бачу метелика і когось, схожого на осу.)
— Це квіткова муха. На відміну від метелика у неї два крильця. Що видно ще на їх тілі? (Вусики, ніжки, красиве забарвлення.)
— Яким загальним словом назвемо цих тварин? (Це комахи)
— А тепер постежимо за дивною твариною. Що вона робить? Подивіться уважно в лупу! (Павук плете павутиння.)
— Навіщо він це робить? (У нього ловить мух, маленьких жучків, метеликів, а потім їх їсть.)
— До якої природи належать побачені нами тварини? (Це жива природа. Вони рухаються, їдять, плетуть павутиння або споруджують будиночки.)
— Придивіться до травички. Якого вона кольору? Хто там стрибає?

Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.(Горобець)

— Чому ми не чуємо соловейка? Куди він зник? (З похолоданням птахи поселяються ближче до житла людини, а деякі відлітають у теплі краї.)
— З чим пов’язаний відліт пернатих птахів? (Він пов’язаний із температурою повітря: з похолоданням деякі комахи гинуть, інші забираються під кору, корені дерев, опале листя, мох. Птахи залишаються без корму, тому вони переселяються в теплі краї.)
— Як пристосовуються інші тварини до несприятливих умов зовнішнього середовища? (З настанням зими одні тварини впадають у сплячку (ведмідь, їжак, жаба, жаба), інші переселяються туди, де знаходять собі харчування (кочівні птахи, лосі, олені), треті запасають корм (гризуни). З настанням зими у зайця, білки змінюється забарвлення, виростає тепла світла шерсть (хутро).)

Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в живій природі восени?

3.Підсумок екскурсії
— Ось і добігає кінця наша подорож в осінню природу. Скільки різних ознак ви побачили в неживій і живій природі! Коли повертатиметеся зі школи додому або підете гуляти з друзями, намагайтеся постежити за хмарами, за листям, що падає, за птахами, які відлітають у теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки крапель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна природа. На наступних уроках ви розкажете про все, що побачите і почуєте в природному оточенні.

Урок математики

" Число і цифра 4. Утворення числа прилічуванням 1. Розташування об'єктів на площині і у просторі  "ближче - далі". Написання цифри 4.

(занурення в тему: " Красуня осінь")

Мета уроку:  повторити правила лічби, поняття: «число і цифра»; пояснити утворення числа 4; учи ти писати цифру 4; формувати вміння порівнювати числа в межах 4; поняття « далі – ближче»); формувати вміння вживати у мовленні відповідні словесні конструкції; розвивати логічне мислення., спостережливість, виховувати  почуття любові до природи

Обладнання та матеріали: числові картки, таблиця «Число і цифра 4», предметні картки , палички, альбом, кольорові олівці.

Тип уроку: засвоєння нових знань, (урок занурення )

Хід уроку

1.      Організаційний момент

а)   1,2,3,4,5

   Прошу всіх рівненько стать.

   Пролунав уже дзвінок –

   Починається урок.

б) _ До якого уроку приготувалися? (математика)

 Послухайте вірш і скажіть, про яку пору року в ньому говориться?

ОСІНЬ
Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром  двері відчинила:
- Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
- Через рік мене чекайте!

-Як називається другий місяць осені? (жовтень). Зараз ми спустимось на шкільне подвір’я і поспостерігаємо за осінніми змінами восени на нашому подвір’ї

2. Актуалізація опорних знань учнів

а) усний рахунок

1. Порахуйте і скажіть, скільки дерев на подвір’ї одягло жовте вбрання?

2. Скільки кущів на подвір’ї одягло жовте вбрання?

3. Скільки гірок на подвір’ї?

4.  В які кольори осені пофарбовані скати на нашому подвір’ї?

5.Скільки скатів жовтого кольору?  червоного? зеленого?

б) Назви сусідів числа

  Учитель показує картку, учні називають «сусідів» числа.

в) Гра « Порівняй числа»

   У дітей роздані предметні картинки, завдання поставити знаки «більше», « менше».

2.      Повідомлення теми і мети уроку

а) Задачі жарти

Ой було ж у нас мороки: посварились дві сороки.

На їх шум ще дві примчало. Скільки разом птахів стало? (4.)

Дві синички, гарні пташки, на вербі сиділи.

Дві подружки-щебетушки до них прилетіли.

Скільки на вербі синиць? Полічи веселих птиць. (4.)

— Що у вас пов’язано з числом 4? Де ми бачимо цифру 4?

                                                             ( повернення до класу)

3. Вивчення нового матеріалу                         

а) робота з демонстраційним матеріалом(листя з паперу (жовте і червоне))

 -Покладіть на парту 4 жовтих листочки, під ними 3 червоних. Чого більше? Чого менше?

Зробіть так, щоб їх було порвну.( додати 1 червоний листок, або забрати 1 жовтий)

-          Покладіть на парту 5 червоних листочків, під ними 4 жовтих.  Чого більше? Чого менше?. Зробіть так, щоб їх було порівну. (забрати 1 червоний, або додати 1 жовтий)

-          Отже, щоб отримати число 4, треба до 3 додати ще 1 або від 5 відняти 1.

б). Знайомство із цифрою 4. «Казка про Четвірку».

-          У математиці для позначення чотирьох предметів використовують цифру 4. Розгляньте друковану і рукописну цифри 4.

-           Ось чотири жартівливо

-           Випинає лікоть вліво.

-          — Де можна побачити цифру 4?

-          Четвірка — фізкультурниця. Вона полюбляє виконувати вправи ранкової гімнастики з прапорцями. Тому і сама схожа на прапорець, тільки без верхньої горизонтальної лінії. Усі вправи Четвірка виконує чітко й точно: чотири нахили уперед, чотири нахили вліво і вправо, чотири присідання, чотири стрибки на одній нозі. У Четвірки, як відомо, одна нога. Від фізичних тренувань стоїть вона міцно. Четвірка радить усім займатися спортом, бо спорт — це здоров’я.

Фізкультхвилинка

Трава і низенька-жовтенька, ( присідають)

Дерева високі – високі, (стають на пальці ніг, руки піднімають вгору)

Вітер дерева колише , гойдає ( нахил тулуба вліво і вправо)

Птахи летять, відлітають ( помахи руками як крилами)

А діти тихенько за парти сідають

в)Робота з підручником (с. 24).

Завдання 1.

Як утворилось число 4? (До 3 додати 1.) Бик — четвертий.

Цифрою 4 позначають число чотири.

Завдання 2.

Скільки хлопчиків? Хто ближче до фінішу? Хто далі?

Завдання 5.

— Скільки було склянок молока?

— Скільки випила мама?

— Скільки залишилось? Стало більше чи менше? Яку дію слід вибрати: додавання чи віднімання? Чому?

4 – 1 = 3

Завдання 3. Порівняння чисел у межах 4.

4 ☐ 2              1 ☐ 4              4 ☐ 3              3 ☐ 2              4 ☐ 4              2 ☐ 3

4 > ☐              4= ☐               3 < ☐              2 > ☐              4 > ☐              1 = ☐

Фізкультхвилинка

Працювали ви старанно,

Лічили, писали охайно.

Стомилися очки і рученята.

Спочиньте трохи, мої малята!

Сонце спить, небо спить ( очі закриті долонями);

Навіть вітер не шумить.

Рано-вранці сонце встало

(відкривають очі й піднімають голови)

І проміння всім послало.

(піднімаються на носки, руки підносять угору, розводять у сторони)

4). Робота в зошиті з друкованою основою.

а) Цікаві задачі:

У Віті в кошику 2 білих гриби і 2 лисички. Скільки грибів у кошику? (4)

На підвіконні вітром зірвало 3 жовтих листочки берізки  і  1 дубовий. Скільки листків лежало на підвіконні? (4)

б) Написання цифри 4 у зошиті.

4. Підсумок уроку

Скільки ніжок у стола?

— Скільки ніжок у слона?

— Скільки лапок у тигреняти?

— Скільки лапок в кошеняти?

— Скільки ж? (Чотири.)

Урок читання

" Закріплення знань про звукове значення вивчених букв. Звуковий аналіз слів, їх моделювання. Уявна подорож до осіннього лісу".

Мета: закріплювати вміння учнів упізнавати та читати вивчені букви Ао, Уу, що позначають голосні звуки, визначати їх місце в мовленому слові, визначити наголос та ділити слово на склади; розвивати зв'язне мовлення учнів, фонематичний слух, виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.     ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1.     Аналітико-синтетичні звукові вправи

—  Який звук позначає буква Уу?

—  Який це звук?

Гра «Утворіть склад»

—  Я буду називати приголосний звук, а ви утворюйте з нього склад разом з голосним [у]: [т] — ту, [м] — му, [ц] — цу, [ж] — жу, [л] — лу.

Гра «Впіймай слово зі звуком [у]»

Учитель читає слова. Якщо учні чують слово зі звуком [у], вони плещуть у долоні.

Колобок, музикант, єнот, курка, кошеня, кавун, клубочок, жучок, булка.

2.     Розучування скоромовки

У сестрички Люби 

Випадають зуби. 

І говорить Люба: — 

Я тепер бежжуба.

Учні промовляють скоромовку за вчителем повільно, потім швидше і в кінці — дуже швидко.

Фізкультхвилинка

Раз, два, три, чотири. 

Три, чотири, раз, два. 

Хто крокує дружно в ряд? 

Гурт веселеньких малят. 

Ми глибоко всі вдихнули. 

На пальчиках підтягнулись. 

Дружно видихнули всі 

Й нахилились до землі. 

Ще так раз і два зробили 

І за парти знову сіли

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Послухайте уважно вірш і дізнаєтесь куди сьогодні на нашому уроці здійснимо уявну подорож. В осіннім лісі всюди казка, Тут різні барви, кольори. І краєвиди ніжні, й ласка І тепле сонечко вгорі. Уся багряна в дуба гілка, А клен вогнем палахкотить. Он на сосні стрибає білка І сойка між гілок летить. Он вигляда грибок з-під моху, Ще під листком — грибок-маля. Та менший день стає потроху, Бо до зими летить земля. ( відповіді дітей) IV. ВИКЛАД НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ    Робота за Букварем (с. 25) —  Сьогодні ми опинимось у густому осінньому  лісі. Подивіться на малюнок. Хто пішов до лісу? —  Дайте дітям імена. —  Що робили там діти? —  Яка пригода з ними трапилася? —  Прочитайте, як хлопчик гукає своїх друзів; дівчинка? (Учні вправля-ються в інтонаційному читанні речення: *А-у-уу!» Вчитель стежить, щоб вони прочитали саме чотири букви, надруковані під малюнком. Треба завжди читати те, що написано. Учитель ознайомлює учнів зі знаком оклику. Звер тає увагу на інтонацію читання.) —  Діти прямують до будинку. Давайте знайдемо дорогу, якою вони йтимуть. (Учні «ведуть» дітей біля дуба.) Назвіть звуки в слові дуб, —  Чи повернемо до дупла сови? (Ні) Прочитайте, що кричить сова? (Учні читають хором, а потім індивідуально речення, яке промовляє сова.) Що за пташка зустрілася на нашому шляху? —  Давайте розучимо віршик про одуда! ОДУД Хто це тут, за осокою?  Одуд з дудкою лункою! —  Одуду, одуду. Сам я граю на дуду. В. Гринько Фізкультхвилинка  Ми по лісу йшли, йшли.  Нахилились – гриб знайшли, в кошик поклали і далі пішли.  Ми по лісу йшли, йшли.  Дотягнулись, малину зірвали і далі пішли.  Ми по лісу йшли, йшли – шишку знайшли,  В кошик поклали і далі пішли.  Ми по лісу йшли, йшли,  З кошиком повним в садочок прийшли. —  Продовжуємо наш шлях. Проходимо повз жука. Назвіть голосний звук у слові жук. —  Прямуємо до павука. Скільки складів у слові павук? —  Назвіть послідовно всі звуки у цьому слові. —  Ми дійшли до роздоріжжя. Куди нам слід повернути, щоб потрапити до будинку? —  Де нас підстерігає небезпека? —  Прочитайте речення, яке промовляє вовк. —  Який знак стоїть у кінці цього речення? —  Запишіть звукову схему слова олень. —  Скільки складів у слові мурашки. —  Який склад наголошений? —  Назвіть перший склад у цьому слові. —  У якому складі є звук [а]? —  Ура! Ми подолали всі перешкоди і привели дітей до будиночка. Погляньте на наш казковий потяг, який тягне вагончики з буквами. Прочитаймо речення, яке надруковане над потягом. V.ПІДСУМОК УРОКУ    —  Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці? —  Що найбільше сподобалося на уроці? —  Які завдання викликали труднощі?